Альтфатер Дмитро Васильович
| Альтфатер Дмитро Васильович | |
|---|---|
 Генерал-майор (6.12.1916) Генерал-хорунжий | |
 Альтфатер Дмитро Васильович | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 23 травня 1874 Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Смерть | 1931 Целле, Люнебург[d], Провінція Ганновер, Вільна держава Пруссія, Веймарська республіка, Німецька імперія |
| Громадянство |  Російська імперія,  Гетьманат |
| Alma Mater | Михайлівське артилерійське училище |
| Військова служба | |
| Приналежність | Російська імперія, Гетьманат |
| Рід військ | артилерія |
| Війни / битви | Перша світова війна Українсько-радянська війна |
| Командування | |
| Командувач російськими військами в Німеччині | |
     | |
Дмитро́ Васи́льович Альтфа́тер (23 травня 1874, м. Санкт-Петербург — 15 жовтня 1931, Целле, Німеччина) — російський і український офіцер німецького походження. Начальник артилерії корпусу Дієвої армії Української Народної Республіки.
Життєпис[ред. | ред. код]
Дмитро Альтфатер народився 23 травня 1874 року у Санкт-Петербурзі. У 1894 році закінчив Михайлівське артилерійське училище, вийшов підпоручиком до 23-ї артилерійської бригади, незабаром перевівся до 1-ї артилерійської бригади (м. Смоленськ). У 1910 році закінчив Михайлівську артилерійську академію.
У складі 1-ї бригади брав участь у Першій світовій війні. З 1916 року — командир 5-ї батареї, 1-ї батареї та 2-го дивізіону 36-ї артилерійської бригади. З березня 1917 року — генерал-майор, начальник Гвардії 1-ї артилерійської бригади, згодом — інспектор артилерії 39-го армійського корпусу. За Першу світову війну був нагороджений орденом Святого Георгія IV ступеня (30 грудня 1915 року) та Георгіївською зброєю (25 липня 1915 року).
З 7 вересня 1918 року — на службі в Армії Української Держави: начальник 1-ї важкої гарматної бригади. З 23 лютого 1919 року — начальник артилерії 1-го Волинського кадрового корпусу Дієвої армії УНР. З квітня 1919 року — в інспекції артилерії Холмської групи Дієвої армії УНР.
16 травня 1919 року у Луцьку потрапив до польського полону, там зголосився добровольцем на службу до Західної добровольча армії князя Бермонта-Авалова, був інспектором артилерії цієї армії.
З 1920 року мешкав на еміграції у Німеччині у місті Целле.
Джерела[ред. | ред. код]
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — ISBN 966-8201-26-4.
- Альтфатер Дмитро Васильович. (рос.) // grwar.ru — Російська імператорська армія в Першій світовій війні.
