Альп-Кюлюг Богю-каган

Альп-Кюлюг Богю-каган (д/н — 780) — 3-й каган уйгурів у 759—780 роках. Державною релігією стає маніхейство.

Життєпис[ред. | ред. код]

Молодший син кагана Баянчур-хана та уйгурки Ель-Більге-хатун. Власне ім'я Ідіган (в китайських джерелах — Ідідзянь). Близько 750 року призначається шада «правого крила» держави й очільником телесів, отримавши титул улу-більге-телес-шад. Оженився на доньці вождя одного з племен тєле — пугу — і танського генерала Пугу Хуайеня.

Десь 758 року після смерті старшого брата Шеху-Кутлуга стає ябгу (офіційним спадкоємцем). Змінив ім'я на Богю-таркан. 759 року спадкував владу, прийнявши ім'я Альп-Кюлюг Богю-каган.

Спочатку підтвердив умови договору з імперією Тан. Проте її подальше послаблення після смерті імператора Су-цзуна змінило плани кагана. Він прийняв посланця нового імператора Дай-цзуна, що надав йому титул Ін'ї-каган. Але Альп-Кюлюг Богю-каган звернув увагу посланця на те, що центральна влада в імперії ослабла, а багато земель занедбані і заросли травою. Тепер його повне ім'я було Тенгріда Кут-Болміш Ел-Тутміш Альп-Кюлюг Більге-каган («Благословенний Тенгрі, незалежний, хоробрий, славетний, мудрий каган»)

Каган демонстративно не відповідав імператору і дозволи вторгнення уйгурів вглиб імперії. Втім в межах танських володінь — у міста Тайюань — Альп-Кюлюг Богю-каган сановнику Іо Цзимао, що його загони лише ловлять рештки заколотників. Становище уйгурської армії ускладнилося, коли вони опинилися затиснутими імператорськими військами, з якими за планом повинні були з'єднатися для боротьби з повстанцями. Потім вів перемовини з принцом Лі Ко, що були вкрай невдалими.

Зрештою спільно з тестем завдав нової поразки заколотникам поблизу Лояна. Дізнавшись, що імператорські війська повністю придушили заколот, каган надіслав вітання та прапори імператору. Уйгури ще 3 місяці стояли табором на південь від Хуанхе, де захопили здобич, що дорівнювалася річному доходу 20 тис. домогосподарств. Незабаром каган змушений був залишити межі імперії.

Разом з собою захопив 4 священників-махінеїв. Невдовзі каган сам навернувся до маніхейства. Взяв у зв'язку з цим ще одне ім'я Захаг-і Мані (Еманація Мані). 763 року цю релігію було оголошено державною.

765 року Альп-Кюлюг Богю-каган підтримав заколот свого тестя Пугу Хуайеня, але той невдовзі помер. У грудні того ж року допоміг танським військам знищити 50 тис. тибетців, захопити 10 тис. полонених й звільнити 5 тис. китайців.

У 768 році маніхеї через кагана спрямували запит танському імператору Дай-цзуну з тим, щоб відкрити маніхейські святилища на території імперії. Той був змушений дати дозвіл в 771 році. 769 року після смерті дружини оженився на її молодшій сестрі й названій доньці танського імператора, отримавши як посаг 20 тис. рулонів шовку.

Втім каган не перешкоджав уйгурам грабувати прикордонні землі імперії Тан. Дай-цзун, щоб припинити це, обіцяв купувати коней вартістю 40 рулонів шовку за одного. Втім на продаж було відправлено 10 тис. негідних тварин, з яких імператор купив 6 тис., сплативши 240 тис. рулонів шовку.

778 року уйгурські війська на чолі з князями Ань Ке та Ші Дітін пограбували командирство Тайюань. 779 року каган під впливом маніхейських священників став готуватися до війни проти нового танського імператора Де-цзуна, але 780 року вбитий разом з 2-3 тис. своїх слуг й родичів Тун-Бага-тарханом.

Джерела[ред. | ред. код]

• Kljashtorny S. The Tes Inscription of the Uighur Bogü Qaghan // AOH. XXXIX. Budapest, 1985.
• Michel Tardieu, Malcolm DeBevoise. Manichaeism. — University of Illinois Press, 2009. — 120 p. — ISBN 0252032780

п о р Правителі Уйгурського каганату Кутлуг-Більге Кюль-каган (744—747) • Баянчур-хан (747—759) • Альп-Кюлюг Богю-каган (759—780 ) • Альп Кутлуг Більге-каган (780—789 ) • Кюлюг-каган (789—790 ) • Кутлуг-Більге-каган (790—795) • Кутлуг-каган (795—805) • Кюлюг-Більге-хан (805—808) • Баої-каган (808—821) • Кучлуг Більге-каган (821—824) • Касар-каган (824—832) • Альп Кюлюг Більге-каган (832—839) • Кюлюг-бег-каган (839—840) • Уге-каган (840—846) • Енянь-каган (846—848)