Альберт Ґіорсо

Альберт Ґіорсо
англ. Albert Ghiorso
Альберт Ґіорсо (бл. 1970 р.)
Альберт Ґіорсо (бл. 1970 р.)
Альберт Ґіорсо (бл. 1970 р.)
Народився 15 липня 1915(1915-07-15)[1][2][3]
Вальєхо, Солано, Каліфорнія, США
Помер 26 грудня 2010(2010-12-26)[4][1][2] (95 років)
Берклі, Аламеда, Каліфорнія, США
Країна США США
Діяльність фізик, хімік, фізик-ядерник, винахідник, інженер
Alma mater Університет Каліфорнії (Берклі)
Галузь хімік
Заклад Університет Каліфорнії (Берклі)
Науковий керівник Шарль Фрідель
Членство Американська академія мистецтв і наук
Відомий завдяки: співвідкривач 12 хімічних елементів, відкривач найбільшої кількості хімічних елементів
Нагороди

медаль Говарда Поттса (1969)

член Американського фізичного товариства[d]

Glenn T. Seaborg Award for Nuclear Chemistryd (1973)

Особ. сторінка ghiorso.org

CMNS: Альберт Ґіорсо у Вікісховищі

Альберт Ґіорсо (англ. Albert Ghiorso, 15 липня 1915, Вальєхо, Каліфорнія — 26 грудня 2010, Берклі, Каліфорнія) — американський фізик та хімік, співавтор відкриття цілого ряду нових хімічних елементів.

Біографія[ред. | ред. код]

Альберт Ґіорсо у 1937 р. закінчив Каліфорнійський університет в Берклі (бакалавр електротехніки). Після закінчення університету працював в компанії, що виробляла системи зв'язку, де розробив перший у світі комерційний лічильник Гейгера. Під час Другої світової війни брав участь в Мангеттенському проєкті — програмі по створенню американської атомної бомби. Зокрема, Ґіорсо займався дослідженням хімічних характеристик плутонію, на основі якого була зроблена бомба, скинута на Хіросіму.

У 1942—1946 р. працював в Металургійної лабораторії Чиказького університету. З 1946 р. — в Радіаційній лабораторії імені Лоуренса Каліфорнійського університету в Берклі (з 1969 р. — директор лінійного прискорювача важких іонів).

Дослідження присвячені вивченню трансурановим елементам, ядерним властивостям ізотопів важких елементів, реакціям, що викликаються важкими іонами, систематиці радіоактивних розпадів.

Основні наукові роботи відносяться до області ядерної фізики. Спільно з іншими дослідниками, передусім Ґ. Т. Сиборґом, брав участь у відкритті наступних нових елементів:

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]