Альберто Гальярдо

Альберто Гальярдо
Альберто Гальярдо у складі «Кальярі»
Особисті дані
Повне ім'я	Фелікс Альберто Галлардо
Народження	28 листопада 1940(1940-11-28)
	Ліма, Перу
Смерть	19 січня 2001(2001-01-19) (60 років)
	Ліма, Перу
Зріст	182 см
Вага	75 кг
Громадянство	Перу
Позиція	нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1958 «Маріскаль Сукре» 18 (12) 1959–1963 «Спортінг Крістал» 72 (56) 1963–1964 «Мілан» 15 (2) 1964–1966 «Кальярі» 40 (3) 1966–1967 «Палмейрас» 49 (16) 1968–1978 «Спортінг Крістал» 172 (82)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1960 Перу (ол.) 7 (0) 1963–1972 Перу 37 (11)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
Альберто Гальярдо у Вікісховищі

Альберто Гальярдо (ісп. Alberto Gallardo, 28 листопада 1940, Ліма — 19 січня 2001, Ліма) — перуанський футболіст, що грав на позиції нападника.

Виступав, зокрема, за клуб «Спортінг Крістал», з яким став чотириразовим чемпіоном Перу, а також національну збірну Перу, у складі якої був учасником Олімпійських ігор 1960 року, чемпіонату Південної Америки 1963 року та чемпіонату світу 1970 року.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1958 року виступами за команду «Маріскаль Сукре^[en]», в якій того року взяв участь у 18 матчах чемпіонату, забивши 12 голів.

Згодом з 1960 по 1963 рік грав у складі команди «Спортінг Крістал». За чотири роки виступів він зіграв 72 матчі і забив 56 голів. У 1961 році він став чемпіоном Перу і найкращим бомбардиром першості з 18 голами. Наступного року він також став найкращим бомбардиром, забивши 22 голи. Також у 1962 році брав участь у Кубку Лібертадорес, дебютному в історії клубу. У стартовому матчі проти «Насьйоналя» він зробив дубль, проте уругвайці все-одно перемогли 3:2. Через 10 днів він знову забив, на цей раз аргентинському «Расінгу» (2:1), принісши своїй команді єдину перемогу на турнірі.

1963 року на Альберто звернув увагу італійський «Мілан» і придбав його. За «россонері» Гальярдо грав лише у товариських матчах^[1][2]. Після Мілану він відправився в інший місцевий клуб «Кальярі», але і там не зміг заграти, забивши за два роки лише три голи у чемпіонаті^[3].

1966 року футболіст повернувся в Південну Америку і став гравцем бразильського «Палмейраса». З ним він виграв Лігу Пауліста і Кубок Бразилії. 12 лютого 1967 року Гальярдо вийшов на заміну на 32 хвилині зустрічі з «Наутіко Ресіфі» замість Жуліньйо, який проводив свій прощальний матч^[4].

У 1968 році Альберто Гальярдо повернувся в «Спортінг Крістал». Граючи до 1975 року він провів за клуб 170 матчів і забив 71 гол і став триразовим чемпіоном Перу. У 1968 році в розіграші Кубка Лібертадорес він забив 5 м'ячів і за кількістю голів на турнірі став дев'ятим, разом з бразильцем Сервіліо^[pt] з «Палмейраса». Всього в Кубках Лібертадорес він зіграв 26 матчів і забив 10 голів. У національних чемпіонатах Гальярдо провів 364 матчі, забив 163 м'ячі.

По завершенні ігрової кар'єри став тренером, працював з рядом клубів, в тому числі неодноразово очолював «Спортінг Крістал» як виконувач обов'язків головного тренера (1977, 1978, 1981—1982, 1985, 1988—1989).

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

1960 року захищав кольори олімпійської збірної Перу на футбольному турнірі Олімпійських ігор 1960 року у Римі. Перу вибув на груповому етапі, а Гальярдо з'явився у всіх трьох іграх — проти Франції, Угорщини та Індії^[5].

10 березня 1963 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Перу в матчі чемпіонату Південної Америки в Болівії проти збірної Бразилії (0:1). Окрім цього матчу, він також зіграв на турнірі у всіх наступних п'яти матчах свої збірної і в іграх з Аргентиною (2:1), Болівією (2:3), Колумбією (1:1) та Парагваєм (1:4) забив по голу, посівши з командою п'яте місце.

Згодом у складі збірної був учасником чемпіонату світу 1970 року у Мексиці. У цьому турнірі він зіграв у всіх трьох матчах групового етапу, забивши гол у зустрічі з Болгарією (3:2)^[6], а також у програному чвертьфіналі проти майбутніх переможців турніру збірної Бразилії (2:4), де також відзначився забитим м'ячем у ворота Фелікса Мієлі^[7][8].

Востаннє зіграв у національній збірній 25 червня 1972 року в матчі Кубка незалежності Бразилії із Югославією (1:2). Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала десять років, провів у її формі 37 матчів, забивши 11 голів^[9].

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика виступів за олімпійську збірну[ред. | ред. код]

 Статистика матчів і голів за збірну —  Перу

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
26/08/1960	Флоренція	Франція	2 – 1	Перу	ОІ 1960	-
29/08/1960	Неаполь	Угорщина	6 – 2	Перу	ОІ 1960	-
01/09/1960	Пескара	Перу	3 – 1	Індія	ОІ 1960	-
Усього		Матчів	3		Голів	0

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Командні[ред. | ред. код]

• Чемпіон Перу (4):

«Спортінг Крістал»: 1961, 1968, 1970, 1972

Особисті[ред. | ред. код]

• Найкращий бомбардир чемпіонату Перу: 1961, 1962^[10]

Смерть і вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Альберто Гальярдо помер 19 січня 2001 року у віці 60 років у клініці в Лімі після ускладнень від апендициту. Його поховали на кладовищі в районі Ла-Моліна. У 2012 році домашній стадіон клубу «Спортінг Крістал» був перейменований на «Естадіо Альберто Гальярдо», на честь легенди клубу.

Примітки[ред. | ред. код]

1. ↑ Mendoza Felix Alberto Gallardo. www.magliarossonera.it. Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 18 січня 2021.
2. ↑ Альберто Галлардо. acmilanfan.ru. Процитовано 18 січня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
3. ↑ Giocatore — Felix Alberto Gallardo
4. ↑ Julinho Botelho … o legado da ética e da humildade. Архів оригіналу за 30 грудня 2017. Процитовано 18 січня 2021.
5. ↑ Peru en Roma 1960: Hablando del rey de Roma - De Chalaca | Futbol para el que la conoce. dechalaca.com. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 13 січня 2021.
6. ↑ Peru - Bulgaria 3:2 (англ.). FIFA.com. Архів оригіналу за 23 липня 2012. Процитовано 11 березня 2011.
7. ↑ Brazil - Peru 4:2 (англ.). FIFA.com. Архів оригіналу за 23 липня 2012. Процитовано 11 березня 2011.
8. ↑ Alberto Gallardo vs. Brasil на YouTube
9. ↑ Peru - Record International Players. www.rsssf.com. Архів оригіналу за 2 лютого 2009. Процитовано 13 січня 2021.
10. ↑ Pierrend, José Luis (28 травня 2009). Peru - Record International Players. RSSSF. Архів оригіналу за 2 February 2009.

Посилання[ред. | ред. код]

• Альберто Гальярдо на сайті ФІФА (англ.)

• Альберто Гальярдо на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Альберто Гальярдо на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
• Альберто Гальярдо на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
• Альберто Гальярдо на Olympedia.org (англ.)
• Перелік матчів за збірну на 11v11.com [Архівовано 27 березня 2022 у Wayback Machine.]

п о р Склад збірної Перу на Літніх Олімпійських іграх 1960 1 Салінас (в) • 2 Ел. Кампос • 3 Ерал • 4 Лунья • 5 де Гевара • 6 Аргедас • 7 Руїс • 8 Гусман • 9 Алтуна • 10 Урібе • 11 Гальярдо • 12 Касерес • 13 Кармона • 14 Нієрі • 15 Рамірес • 16 Біселач • 17 Булангер • 18 Івасакі • 19 Ер. Кампос (в) • Тренер: Дьордь Орт

п о р Склад збірної Перу на чемпіонаті світу 1970 1 Рубіньйос (в) • 2 Кампос • 3 Де ла Торре • 4 Чумпітас • 5 Фуентес • 6 Міффлін • 7 Чальє • 8 Байлон • 9 Леон • 10 Кубільяс • 11 Гальярдо • 12 Корреа (в) • 13 П. Гонсалес • 14 Фернандес • 15 Х. Гонсалес • 16 Салінас • 17 Крусадо • 18 Дель Кастільйо • 19 Реєс • 20 Сотіль • 21 Гойсуета (в) • 22 Рамірес • Тренер: Діді

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво The Trading Card Database Спорт Footballdatabase.eu · National-Football-Teams.com · Olympedia · Sports Reference, LLC · Transfermarkt.de · Transfermarkt.de · worldfootball.net · ФІФА Словники та енциклопедії Prabook Нормативний контроль Freebase: /m/02x4zx0

Портал «Біографії»   Портал «Футбол»