Алмаз-Антей

Алмаз-Антей
Тип бізнес і державне підприємство
Форма власності акціонерне товариство
Галузь оборонне виробництво
Засновано 2002
Засновник(и) Уряд Російської Федерації
Штаб-квартира Москва
Продукція протиповітряна оборона
Виторг 9 420 000 000 $ (2019)[1]
Операційний прибуток (EBIT) 18 448 707 000 ₽ (2015)[2]
Чистий прибуток 28 096 834 000 ₽ (2015)[2]
Активи 430 622 572 000 ₽ (2015)[2]
Власний капітал 115 817 084 000 ₽ (2015)[2]
Співробітники 98 100 осіб (2014)
Холдингова компанія Федеральне агенство по керуванню державним майномd
Дочірні компанії
  • Tikhomirov Scientific Research Institute of Instrument Designd і КБ-1
  • almaz-antey.ru(рос.)
    Мапа

    Акціонерне товариство «Алмаз-Антей» — російський концерн, що об'єднує підприємства, які розробляють і випускають зенітно-ракетне і радіолокаційне обладнання та компоненти озброєння протиповітряної та протиракетної оборони. Штаб-квартира розташована у Москві. Генеральний директор — Ян Новіков.

    Входить до числа стратегічних оборонних підприємств Росії.

    Історія[ред. | ред. код]

    Створений указом президента Росії Володимира Путіна 23 квітня 2002 на базі концерну «Антей», НВО «Алмаз» і деяких інших підприємств. В 2004 отримав сучасну назву.

    Російська збройна агресія проти України[ред. | ред. код]

    Санкції проти компанії[ред. | ред. код]

    У 2014—2015 роках компанія була включена до списку підприємства Росії, на які поширюються міжнародні санкції щодо Росії через російську збройну агресію проти України[3].

    22 травня 2015 року концерн звернувся з позовом до Суду Європейського Союзу щодо скасування санкції. 25 січня 2017 Суд Європейського Союзу визнав «Алмаз-Антей» причетним до незаконного постачання військової техніки проросійським сепаратистам на сході України[4].

    «Розслідування» збиття Boeing 777 біля Донецька[ред. | ред. код]

    В червні 2015 керівництво «Алмаз-Антея» представило на прес-конференції в Москві результати проведеної концерном експертизи, які 5 травня вже були опубліковані у вигляді «витоку» конфіденційних документів. Результати «розслідування» нібито вказували на те, що малазійський Boeing був збитий українською ракетою. Представникам Бі-бі-сі, присутнім на прес-конференції, як і більшості інших журналістів, не надали можливості отримати роз'яснення щодо очевидних протиріч у «розслідуванні»[5].

    В жовтні того ж року компанія продовжила свої дослідження, змоделювавши вибух на полігоні та акцентувавши увагу на типі ракети і типах її уражаючих елементів. Цього ж дня голландською стороною була опублікована доповідь, яка заперечувала висновки «Алмаз-Антея» щодо типу ракети та типу уражаючих елементів[6].

    Продукція[ред. | ред. код]

    Серед продукції концерну — системи «Бук» та С-300, які були зняті[коли?] з виробництва. Зараз[коли?] виробляються С-400, С-500 і інші більш сучасні ракетно-пускові комплекси.

    Концерн випускає радіолокаційні станції наземного і морського базування.[які?]

    Окрім розробки систем протиповітряної та протиракетної оборони, концерн здійснює реалізацію, супровід, ремонт та утилізацію систем, комплексів і засобів протиповітряної оборони і засобів нестратегічної протиракетної оборони.

    Серія вбивств керівників концерну[ред. | ред. код]

    В 2003—2009 роках вище керівництво концерну виявилось причетним до серії замовних вбивств:

    • 12 січня 2003 року був знайдений повішеним перший заступник генерального директора Обухівського заводу Олександр Порицький. Завод входить до складу концерну «Алмаз-Антей».
    • 6 червня 2003 року в Москві був застрелений виконувач обов'язків генерального директора концерну Ігор Климов. Того ж дня в підмосковному Серпухові був вбитий комерційний директор підприємства РАТЕП Сергій Щетко. Підприємство входить до концерну «Алмаз-Антей».
    • 30 липня 2009 року був убитий начальник відділу нерухомості управління маркетингу концерну ППО «Алмаз-Антей» Андрій Барабенков.

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. SIPRI Arms Industry DatabaseСтокгольмський інститут дослідження проблем миру.
    2. а б в г https://www.kartoteka.ru/card/1203f20e479339dbb79dee81c61defe3/
    3. Под украинские санкции попали российские министры и крупнейшие авиакомпании [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
    4. Суд ЕС признал поставки российского оружия на Донбасс. РБК Україна. 25.01.2017. Архів оригіналу за 28 лютого 2020. Процитовано 25.01.2017.
    5. «Алмаз-Антей»: MH17 был сбит «Буком», но не со стороны ДНР [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
    6. «Алмаз-Антей» имитировал подрыв «Боинга» на полигоне [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] (рос.)