Алеман (футболіст)

Алеман
Алеман у 1988 році
Особисті дані
Народження	22 листопада 1961(1961-11-22) (62 роки)
	Лаврасd, Мінас-Жерайс, Бразилія
Зріст	182 см
Вага	76 кг
Громадянство	Бразилія
Позиція	опорний півзахисник
Юнацькі клуби
1978–1980	«Фабріл»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1980–1987 «Ботафогу» 62 (7) 1987–1988 «Атлетіко» 35 (6) 1988–1992 «Наполі» 93 (9) 1992–1994 «Аталанта» 40 (2) 1994–1996 «Сан-Паулу» 31 (1) 1996 «Волта-Редонда» 8 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1983–1990 Бразилія 36 (6)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 2007 «Тупінамбас» 2008 «Америка Мінейру» 2010 «Насьонал» (Манаус) 2011 «Сентрал» 2017 «Ріо-Негро» 2019 «Лондрина»
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Рікардо Рожеріо де Бріто (порт. Ricardo Rogerio de Brito), більш відомий як Алеман (порт. Alemão, нар. 22 листопада 1961, Лаврас) — бразильський футболіст, що грав на позиції опорного півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Виступав, зокрема, за «Наполі», з яким виграв чемпіонат та Суперкубок Італії, а також Кубок УЄФА, та «Сан-Паулу», ставши з ним володарем Кубка КОНМЕБОЛ та переможцем Рекопи Південної Америки. Також грав за національну збірну Бразилії. У складі збірної — володар Кубка Америки, а також учасник двох чемпіонатів світу.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 22 листопада 1961 року в місті Лаврас. Вихованець футбольної школи клубу «Фабріл». Його прізвисько в перекладі з португальської означає «німець», і він отримав його за світлий колір волосся і шкіри, яким відрізнялися іммігранти з Німеччини^[1].

У дорослому футболі дебютував 1980 року виступами за команду «Ботафогу», в якій провів сім сезонів, взявши участь у 62 матчах бразильської Серії А. З командою здобув «Срібний м'яч» за версією журналу «Плакар», увійшовши до символічної збірної чемпіонату Бразилії 1985 року^[2].

У березні 1987 року Алеман перейшов у іспанське «Атлетіко» (Мадрид)^[3], за яке зіграв 4 ігри в Прімері 1986/87 і забив гол, а з наступного сезону став одним із лідерів команди, провів 31 матч у чемпіонаті і забив п'ять голів, за що отримав приз Don Balón найкращому іноземному гравцю чемпіонату Іспанії^[2].

У 1988 році за 4,6 мільярди лір перейшов в італійське «Наполі». З неаполітанською командою, виступаючи із такими зірками як Дієго Марадона та Карека у першому сезоні виграв Кубок УЄФА, забивши гол у фіналі проти «Штутгарта» (3:3)^[3], а у наступному сезоні 1989/90 здобув чемпіонство і Суперкубок Італії. 8 квітня 1990 року він був головним героєм епізоду, пов'язаного з перемогою в чемпіонаті: його команда фактично зіграла внічию 0:0 на полі «Аталанти», але під час гри в голову Алемана була кинута з трибун монета в 100 лір. В результаті після матчу неаполітанська команда отримала технічну перемогу 2:0^[4]. Ця ситуація викликала широкий резонанс через поведінку масажиста «Наполі» Кармандо, звинуваченого в тому, що він навмисно перебільшив реальні масштаби пошкодження, які сталася з бразильцем і переконав його не повертатись на поле і натомість відправитись до лікарні, оскільки за регламентом для присудження технічної перемоги травмований вболівальниками гравець не може мати змоги продовжити матч^[5]. Тим не менш вимога «Наполі» була задоволена, клуб отримав технічну перемогу 2:0, завдяки якій обійшов «Мілан» і вигравши наступні три гри зберіг за собою перше місце і чемпіонство, одне з найбільш скандальних в історії Серії А^[6].

У 1992 році Алеман перейшов до «Аталанти», де провів ще два роки в чемпіонаті Італії, провівши 22 матчі та два голи в першому та 18 матчів у другому^[7].

1994 року півзахисник повернувся до Бразилії, підписавши контракт з клубом «Сан-Паулу». У новій команді він дебютував 28 серпня 1994 року у грі проти «Португези» в національному чемпіонаті^[8]. Алеман провів три сезони за «Сан-Паулу», загалом провівши 31 матч у чемпіонаті і у 1994 році виграв з командою Кубок КОНМЕБОЛ та Рекопу Південної Америки^[2].

Завершив ігрову кар'єру у команді «Волта-Редонда», за яку виступав протягом 1996 року.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

17 червня 1983 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бразилії в товариській грі проти Швейцарії (2:1).

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1986 року у Мексиці, зігравши повністю в усіх 5 іграх команди на турнірі і дійшовши зі збірною до чвертьфіналу. Згодом потрапив до заявки на домашній Кубок Америки 1989 року, де зіграв у 5 іграх, здобувши того року титул континентального чемпіона^[9].

Останнім великим турніром для Алемана став чемпіонат світу 1990 року в Італії. Там півзахисник також був основним гравцем і зіграв в усіх чотирьох іграх. Останній матч у складі національної збірної він провів під час чемпіонату світу, 24 червня 1990 року у 1/8 фіналу проти Аргентини (0:1)^[10]. Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 9 років, провів у її формі 36 матчів, забивши 6 голів.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру 2007 року, очоливши тренерський штаб клубу «Тупінамбас».

2008 року став головним тренером команди «Америка Мінейру», тренував команду з Белу-Орізонті один рік, вивівши її до вищого дивізіону чемпіонату штату Мінас-Жерайс^[11].

Згодом очолював команди «Насьонал» (Манаус), «Сентрал» та «Ріо-Негро», а о останнім місцем тренерської роботи був клуб «Лондрина», головним тренером команди якого Алеман був протягом 2019 року.

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика виступів за «Наполі»[ред. | ред. код]

Сезон	Команда	Чемпіонат			Національний кубок			Континентальні кубки			Інші змагання			Усього
		Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ігор	Голів
1988–89	«Наполі»	A	16	3	КІ	10	1	КУЄФА	8	1	-	-	-	34	5
1989–90		A	27	2	КІ	3	1	КУЄФА	5	1	-	-	-	35	4
1990–91		A	21	1	КІ	6	0	КВК	4	1	СІ	1	0	32	2
1991–92		A	29	3	КІ	3	0	-	-	-	-	-	-	32	3
Усього за «Наполі»			93	9		22	2		17	3		1	0	133	14
Усього за кар'єру			?	?		?	?		?	?		?	?	?	?

Статистика виступів за збірну[ред. | ред. код]

 Статистика матчів і голів за збірну —  Бразилія

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
17-6-1983	Базель	Швейцарія	1 – 2	Бразилія	товариський матч	-	73'
25-4-1985	Белу-Оризонті	Бразилія	2 – 1	Колумбія	товариський матч	1
28-4-1985	Бразиліа	Бразилія	0 – 1	Перу	товариський матч	-
2-5-1985	Ресіфі	Бразилія	2 – 0	Уругвай	товариський матч	1
5-5-1985	Сальвадор	Бразилія	2 – 1	Аргентина	товариський матч	1
21-5-1985	Сантьяго	Чилі	2 – 1	Бразилія	товариський матч	-
8-6-1985	Порту-Алегрі	Бразилія	3 – 1	Чилі	товариський матч	-
16-6-1985	Асунсьйон	Парагвай	0 – 2	Бразилія	Відбір до ЧС 1986	-
23-6-1985	Ріо-де-Жанейро	Бразилія	1 – 1	Парагвай	Відбір до ЧС 1986	-
16-3-1986	Будапешт	Угорщина	3 – 0	Бразилія	товариський матч	-
1-4-1986	Сан-Луїс (Бразилія)	Бразилія	4 – 0	Перу	товариський матч	1	46'
8-4-1986	Гоянія	Бразилія	3 – 0	НДР	товариський матч	1
30-4-1986	Ресіфі	Бразилія	4 – 2	Югославія	товариський матч	-	63'
7-5-1986	Куритиба	Бразилія	1 – 1	Чилі	товариський матч	-	63'
1-6-1986	Гвадалахара	Іспанія	0 – 1	Бразилія	ЧС 1986 - 1-й етап	-
6-6-1986	Гвадалахара	Бразилія	1 – 0	Алжир	ЧС 1986 - 1-й етап	-
12-6-1986	Леон	Бразилія	3 – 0	Північна Ірландія	ЧС 1986 - 1-й етап	-
16-6-1986	Гвадалахара	Бразилія	4 – 0	Польща	ЧС 1986 - 1/8 фіналу	-
21-6-1986	Гвадалахара	Бразилія	1 – 1 д.ч. (3 – 4 п.п.)	Франція	ЧС 1986 - чвертьфінал	-
21-6-1989	Базель	Швейцарія	1 – 0	Бразилія	товариський матч	-
3-7-1989	Сальвадор	Бразилія	0 – 0	Перу	Копа Америка 1989 - 1-й етап	-
7-7-1989	Сальвадор	Бразилія	0 – 0	Колумбія	Копа Америка 1989 - 1-й етап	-	63'
12-7-1989	Ріо-де-Жанейро	Бразилія	2 – 0	Аргентина	Копа Америка 1989 - 2-й етап	-	75'
14-7-1989	Ріо-де-Жанейро	Бразилія	3 – 0	Парагвай	Копа Америка 1989 - 2-й етап	-	68'
16-7-1989	Ріо-де-Жанейро	Бразилія	1 – 0	Уругвай	Копа Америка 1989 - 2-й етап	-	85'
23-7-1989	Токіо	Японія	0 – 1	Бразилія	товариський матч	-	62'
20-8-1989	Сан-Паулу	Бразилія	6 – 0	Венесуела	Відбір до ЧС 1990	-	65'
14-10-1989	Болонья	Італія	0 – 1	Бразилія	товариський матч	-	88'
20-12-1989	Роттердам	Нідерланди	0 – 1	Бразилія	товариський матч	-
28-3-1990	Лондон	Англія	1 – 0	Бразилія	товариський матч	-	58'
5-5-1990	Кампінас	Бразилія	2 – 1	Болгарія	товариський матч	-	кап. [12]
13-5-1990	Ріо-де-Жанейро	Бразилія	3 – 3	НДР	товариський матч	1	67'
10-6-1990	Турин	Бразилія	2 – 1	Швеція	ЧС 1990 - 1-й етап	-
16-6-1990	Турин	Бразилія	1 – 0	Коста-Рика	ЧС 1990 - 1-й етап	-
20-6-1990	Турин	Бразилія	1 – 0	Шотландія	ЧС 1990 - 1-й етап	-
24-6-1990	Турин	Бразилія	0 – 1	Аргентина	ЧС 1990 - 1/8 фіналу	-	84'
Усього		Матчів	36		Голів	6

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Командні[ред. | ред. код]

• Чемпіон Італії (1):

«Наполі»: 1989/90

• Володар Суперкубка Італії (1):

«Наполі»: 1990

• Володар Кубка УЄФА (1):

«Наполі»: 1988/89

• Володар Кубка КОНМЕБОЛ (1):

«Сан-Паулу»: 1994

• Переможець Рекопи Південної Америки (1):

«Сан-Паулу»: 1994

• Володар Кубка Америки (1):

Бразилія: 1989

Індивідуальні[ред. | ред. код]

• Володар «Срібного м'яча» за версією журналу «Плакар»: 1985
• Премія Don Balón найкращому іноземному гравцю іспанської Прімери: 1987/88

Примітки[ред. | ред. код]

1. ↑ Alemao, c'era anche lui nel Napoli dello scudetto. Il Corriere dello Sport (італ.). 21 листопада 2011. Архів оригіналу за 1 січня 2014. Процитовано 26 червня 2020.
2. ↑ ^{а б в} Alemão. Sambafoot. 24 березня 2006. Архів оригіналу за 4 грудня 2018. Процитовано 29 серпня 2008.
3. ↑ ^{а б} Alemão é empresário da bola. Futebol Interior (порт.). 8 квітня 2003. Архів оригіналу за 16 березня 2008. Процитовано 29 серпня 2008.
4. ↑ Alemao e la monetina. Napoli, 25 anni fa uno scudetto che fa ancora discutere. La Gazzetta dello Sport - Tutto il rosa della vita (італ.). Архів оригіналу за 31 жовтня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
5. ↑ SE LA MONETA DA CENTO VA AL PROCESSO DEL LUNEDI' ... - la Repubblica.it. Archivio - la Repubblica.it (італ.). Архів оригіналу за 31 жовтня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
6. ↑ La monetina di Alemao in Atalanta-Napoli: l'episodio che decise lo Scudetto 1989/90 | Goal.com. www.goal.com. Архів оригіналу за 31 жовтня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
7. ↑ Brazilian Players and Coaches in Italy. RSSSF. 5 травня 2005. Архів оригіналу за 22 вересня 2008. Процитовано 29 серпня 2008.
8. ↑ Sao Paulo Futebol Clube Matches 1994. www.rsssfbrasil.com. Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
9. ↑ Copa America 1989. www.rsssf.com. Архів оригіналу за 30 травня 2013. Процитовано 31 жовтня 2021.
10. ↑ Strack-Zimmermann, Benjamin. Brazil vs. Argentina (0:1). www.national-football-teams.com (англ.). Архів оригіналу за 31 жовтня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
11. ↑ Alemão (ex-volante do Botafogo e São Paulo) (порт.). Milton Neves. 14 серпня 2008. Архів оригіналу за 2 жовтня 2011. Процитовано 29 серпня 2008.
12. ↑ Після того, як Рікардо Гомес покинув поле

Посилання[ред. | ред. код]

• Алеман на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Алеман на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
• Алеман на sambafoot.com (англ.)
• Алеман на сайті BDFutbol.com (англ.)

п о р Склад збірної Бразилії на чемпіонаті світу 1986 1 Карлос (в) • 2 Едсон • 3 Оскар • 4 Едіньйо • 5 Фалькао • 6 Жуніор • 7 Мюллер • 8 Казагранде • 9 Карека • 10 Зіку • 11 Едівалдо • 12 Пауло Вітор (в) • 13 Жозімар • 14 Жуліо Сезар • 15 Алеман • 16 Мауро Галван • 17 Бранко • 18 Сократеш • 19 Елзо • 20 Сілас • 21 Валдо • 22 Леао (в) • Тренер: Теле Сантана

п о р Склад збірної Бразилії на чемпіонаті світу 1990 1 Таффарел (в) • 2 Жоржиньйо • 3 Гомес • 4 Дунга • 5 Алеман • 6 Бранко • 7 Бісмарк • 8 Фільйо • 9 Карека • 10 Сілас • 11 Ромаріу • 12 Акасіу (в) • 13 Мозер • 14 Алдаїр • 15 Мюллер • 16 Бебето • 17 Гаушо • 18 Мазіньйо • 19 Роша • 20 Тіта • 21 Галван • 22 Зе Карлос (в) • Тренер: Себастьян Лазароні

п о р Легіонер року в Іспанії 1976: Нескенс | 1977: Кройф | 1978: Кройф | 1979: Штіліке | 1980: Штіліке | 1981: Штіліке | 1982: Штіліке | 1983: Барбас | 1984: Барбас | 1985: Шустер | 1986: Вальдано | 1987: Санчес | 1988: Алеман | 1989: Руджері | 1990: Санчес | 1991: Шустер | 1992: Лаудруп | 1993: Джукич | 1994: Стоїчков | 1995: Саморано | 1996: Міятович | 1997: Роналду | 1998: Рівалдо | 1999: Фігу | 2000: Фігу | 2001: Фігу | 2002: Зідан | 2003: Кахведжі | 2004: Роналдінью | 2005: Рікельме | 2006: Роналдінью | 2007: Мессі | 2008: Агуеро | 2009: Мессі | 2010: Мессі

У соціальних мережах Instagram Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво The Trading Card Database Спорт BDFA · BDFutbol · Footballdatabase.eu · Munzinger Sport · National-Football-Teams.com · Sambafoot · Transfermarkt.de · Transfermarkt.de · TuttoCalciatori.net · worldfootball.net Словники та енциклопедії Prabook Нормативний контроль Freebase: /m/09svts