Александріна Мекленбург-Шверінська
| Александріна Мекленбург-Шверінська | |
|---|---|
| нім. Alexandrine zu Mecklenburg | |
 Світлина королеви Александріни, 1912 | |
| королева-консорт Данії | |
| Початок правління: | 14 травня 1912 |
| Кінець правління: | 20 квітня 1947 |
| Інші титули: | королева-консорт Ісландії (1918—1944) |
| | |
| Попередник: | Луїза Шведська |
| Наступник: | Інгрід Шведська |
| | |
| Дата народження: | 24 грудня 1879 |
| Місце народження: | Шверін, Велике герцогство Мекленбург-Шверін |
| Дата смерті: | 28 грудня 1952 (73 роки) |
| Місце смерті: | Хеллеруп, Копенгаген, Данія |
| Поховання | Собор Роскілле |
| Чоловік: | Крістіан X |
| Діти: | Фредерік, Кнуд |
| Династія: | Глюксбурги |
| Батько: | Фрідріх Франц III |
| Мати: | Анастасія Михайлівна Романова |
| Нагороди: |         |
Александріна Августа Мекленбург-Шверінська (нім. Alexandrine Auguste zu Mecklenburg); 24 грудня 1879 — 28 грудня 1952) — королева-консорт Данії у 1912—1947 роках, уроджена принцеса Мекленбург-Шверінська, донька великого герцога Мекленбург-Шверіну Фрідріха Франца III та російської великої княжни Анастасії Михайлівни, дружина короля Данії Крістіана X, матір короля Данії Фредеріка IX.
Біографія[ред. | ред. код]
Ранні роки[ред. | ред. код]
Александріна Августа народилась у переддень Різдва, 24 грудня 1879 року у Шверіні, за часів правління свого діда Фрідріха Франца II. Дівчинка стала первістком в родині спадкоємного принца Фрідріха Франца Пауля та його дружини, княжни Анастасії Романової, з'явившись на світ за одинадцять місяців після їхнього весілля у Петербурзі.
Резиденцією сім'ї у Шверіні був Марієнплац[de].[1] Однак, через слабке здоров'я батька, мешкали вони, переважно, у середземноморському кліматі. Звичайними місцями проживання були узбережжя Женевського озера, Палермо, Баден-Баден та Канни.
Коли Фрідріх Франц у 1883 році успадкував престол, родина мала п'ять місяців проводити у великому герцогстві. Новою резиденцією став Шверінський замок. А у 1886-му був збудований літній будиночок у Ґельбенсанде. Саме там Анастасія з дітьми, яких стало вже троє,[2] проводила більшість часу. Вони відвідували місцеве населення, проводили час на пляжі або гуляли лісом. 1889-го була збудована вілла Веден у Каннах, де сім'я почала проводити зимовий час з листопада до травня.[3]
Діти виховувались у простій обстановці, однак, отримали всебічну освіту. Матір надавала їм більше свободи, ніж мала сама в дитячому віці, і встановила із ними близькі приязні стосунки. Спілкувалася з ними, переважно, англійською.[4]
Александріна, окрім німецькою та російської, рідних мов батьків, також добре розмовляла французькою та англійською. Вона росла музикальною дівчиною та стала доброю піаністкою. Спорт також відіграв велику роль у її розвитку: принцеса грала у гольф, теніс, займалася веслуванням та вітрильним спортом.[5]
Взимку 1897 здоров'я Фрідріха Франца погіршилося. Родина весною переїхала у Грасс, сподіваючись на покращення. В цей час відбулися заручини Александріни із данським принцом Крістіаном.
За кілька тижнів, повернувшись на віллу Венден, батько Александріни таємниче загинув за загадкових обставин. Згідно офіційних відомостей, він впав з балкону.
Після закінчення трауру, у липні 1897, Анастасія з Александріною приватно побували у Данії, де зустрілися з родиною кронпринца. За її наполяганням, весілля відбулося наступного року на віллі Венден.[6]
Шлюб та діти[ред. | ред. код]
У віці 18 років принцеса Александріна взяла шлюб із 27-річнем принцом Данії Крістіаном, старшим сином кронпринца Фредеріка та Луїзи Шведської. Весілля відбулося на Лазурному березі, поблизу Канн, у маєтку, що належав матері нареченої. Дід нареченого, король Крістіан IX, дарував молодятам як резиденцію палац Амалієнборг. Літнім будинком сім'ї став замок Сорґенфрі, де і народилися обидва сини подружжя:
- Фредерік (1899—1972) — наступний король Данії у 1947—1972 роках, був одружений з Інгрід Шведською, мав трьох доньок;
- Кнуд (1900—1976) — кронпринц Данії у 1947—1953 роках, був одружений із Кароліною-Матильдою Данською мав двох синів та доньку.
1902-го завершилося будівництво замку Марселісборг в Орхусі, що став дарунком парі від данського народу. Александріні дуже полюбилося займатися тамтешнім садом.
1906-го престол Данії посів батько Крістіана, а подружжя стало кронпарою. Вважається, що Александріна в той час не мала жодної політичної ролі, однак її описували як жінку, що вірно підтримує свого чоловіка.
Королева[ред. | ред. код]
14 травня 1912, повертаючись із дружиною та чотирма дітьми з Ніцци до Копенгагену, Фредерік VIII помер у Гамбурзі від серцевого нападу. Крістіан очолив країну під іменем Крістіана X. Александріні було 32 роки, коли вона стала королевою.
За два роки почалася Перша світова війна. Данія у ній дотримувалася політики нейтралітету. За ініціативою Александріни були засновані «Центральний комітет королеви 1914»[7] для підтримки бідних родин[8] та, 1917-го, фонд, що мав забезпечувати підтримку службовців військово-морського флоту. Зокрема, осіб, які при виконанні службових обов'язків втратили здоров'я або отримали інвалідність. Згодом, цей фонд було об'єднано із фондом Георга I під назвою «Морський фонд королеви Александріни та короля Георга I».
1918-го королева пережила іспанку.
Повною мірою Александріна виконувала і представницьку роль. Разом із чоловіком, вона відвідала всі данські землі, а також заморські території: Ґренландію, Ісландію та Фарерські острови. До цього часу проводиться щорічний тур данської королівської родини на яхті «Даннеброг», збудованій для Александріни та Крістіана.
Ще одним напрямком діяльності королеви була благодійність. Після смерті у 1926 вдовіючої королеви Луїзи, Александріна взяла на себе протекторат над численними благодійними закладами. Відома рукодільниця, вона віддавала свої роботи на благодійні цілі.
Як прихильниця музики, протегувала Музичному товариству Копенгагена[da] та Данському товариству Ріхарда Вагнера.
Полюбляла грати в гольф та займатися фотографією.[9]
Свята королівське подружжя часто проводило у Каннах або відвідували інші європейські королівські дома, де мали численні сімейні зв'язки.
Під час німецької окупації країни у роки Другої світової війни королівська родина стала національним символом. Александріна, будучи німкенею за походженням, виказала повну підтримку Данії. У зв'язку з цим, населення ставилося до королеви з особливою теплотою.
Відзначалося, що, хоча Александріна і була сором'язливою та не любила офіційні церемонії, вона мала гострий інтелект та, разом з невісткою Інгрід, всіляко підтримувала монарха та надихала правлячий будинок на опір окупантам.
Антифашист Кай Мунк так виразив громадську оцінку ставлення народу до Александріни в той час: «Захистимо нашу королеву, єдину німкеню, яку ми б хотіли зберегти!».
Останні роки[ред. | ред. код]
20 квітня 1947 року Крістіан X пішов з життя у віці 76 років. Престол успадкував їхній син Фредерік.
Александріна після цього більшу частину часу проводила в Марселісборзі в Орхусі. Зазвичай, до неї продовжували звертатися із титулом королеви, а не вдовіючої королеви.
Пішла з життя у Товаристві Святого Луки в Хеллерупі 28 грудня 1952 у віці 73, переживши чоловіка на п'ять років. Поховали королеву поруч із ним у соборі Роскілле.[10]
Нагороди[ред. | ред. код]
- Орден Луїзи 1-го класу (Пруссія)
- Орден Вендської корони, великий хрест особливого класу
- Орден Святої Катерини (Російська імперія)
- Дама ордену Слона (Данія), (1912)
- Великий командор ордену Данеброг (Данія), (26 травня 1948)
- Дама Великого хреста ордену Ісландського Сокола (Королівство Данії та Ісландії);
- Дама королівського родинного ордену Крістіана IX (Данія)
- Дама королівського родинного ордену Фредеріка VIII (Данія)
- Дама королівського родинного ордену Крістіана XI (Данія)
- Дама ордену Королеви Марії Луїзи (Іспанія) (3 лютого 1929)
- Орден Серафимів (Швеція)
- Медаль 70-річчя короля Густава V (Швеція)
- Медаль 90-річчя короля Густава V (Швеція)
Генеалогія[ред. | ред. код]
Пауль Фрідріх Мекленбурґ-Шверінський | Александріна Пруська.jpg) | Генріх LXIII | Елеонора Штольберг-Верніґероде | Микола I | Олександра Федорівна | Леопольд Баденський | Софія Шведська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Фрідріх Франц II | Августа Ройсс цу Кьостриць | Михайло Миколайович | Цецилія Баденська.jpg) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Фрідріх Франц III | Анастасія Михайлівна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Александріна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Анастасія Михайлівна [1] [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ 1882-го народився Фрідріх Франц, а 1886 — Сесилія.
- ↑ Вілла Веден [2] [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Beéche, Arturo. The Grand Duchesses, Eurohistory, 2004. ISBN 0-9771961-1-9, стор. 77
- ↑ Busck, Jens: Christian 10. og Dronning Alexandrine. Biografie, herausgegeben vom Amalienborg-Museum. Kopenhagen 2012. ISBN 978-87-89542-98-0. S. 18.
- ↑ Zeepvat, Charlotte. The other Anastasia: A woman who loved and who lived, Royalty Digest Quarterly. N2 2006. ISSN 1653-5219, стор.6
- ↑ «Dronningens Centralkomité af 1914».
- ↑ Великі данці. Королева Александріна [3] [Архівовано 6 грудня 2013 у Wayback Machine.] (дан.)
- ↑ Данський біографічний словник. Алексадріна Августа [4] [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (дан.)
- ↑ Александріна Августа. Данська королева [5] [Архівовано 30 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (дан.)
Література[ред. | ред. код]
- Steffen Heiberg (2004). Danske dronninger i tusind år (dansk). København: Gyldendal. s. 95–97. ISBN 87-02029-46-4.
Посилання[ред. | ред. код]
- Профіль на Geneall.net [Архівовано 14 грудня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com [Архівовано 26 липня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Крістіана X [Архівовано 14 квітня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Александріни Мекленбург-Шверінської [Архівовано 19 вересня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
|
