Алая-віджняна

Ала́я-віджня́на (санскр. ālaya — дім, житло (сховище); vijñāna — пізнання)[1] — «закумульована свідомість»[2], «корінна свідомість» (мула-віджняна)[3]; поняття буддійської філософської школи йогачара, або віджнянавада, що означає універсальну першооснову розуму, свідомості (віджняни), отже, відповідно до суб'єктивно-ідеалістичної[4] доктрин даної школи (читта-матра, «тільки розум»), — і всій реальності в цілому, в тому числі так званих «зовнішніх» об'єктів[5]. Алая-віджняна як єдиний першовиток свідомості та ілюзорного «зовнішнього» світу може бути порівняна з Атманом, однак, на відміну від нього, вона не є незміненим абсолютом, але, скоріш за все, подібна до вічно мінливого потоку станів[4].

Алая-віджняна представляє собою сховище («скарбницю») частинок, або «насінин» (біджа), що виникають як «відбитки» попереднього досвіду і перетворюються під дією карми в інші сім видів віджняни, тобто в п'ять чуттєвих сприймань, розумова свідомість (мановіджняну) і помилкова свідомість «его» (кліштамановіджняну). Ці види свідомості конструюють «реальність» феноменального індивіда, його безпочаткове і нескінченне переродження, в якому неможливо визначити, чи є первинним сприйняття алая-віджняни «відбитків» (Васан) або первинно їх проектування «зовні». При цьому, з одного боку, алая-віджняна «своя» для кожної істоти, з іншого боку, її природа загальна для всіх індивідів. Після досягнення стану бодгі (пробудження) «насіння» не зникають, але припиняється їх трансформація в кармічні наслідки.[6]

Концепція алая-віджняна, часто ідентифікована з розумом-читтою, має досить широкий і невизначений характер, коливаючись від ототожнення алая-віджняни з вищої істинної реальності, званої татгата, до розуміння її як сукупності всіх психічних проявів, «потоку свідомості».

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. (рос.)Кочергина В. А. Санскритско-русский словарь. (С.?)
  2. (рос.)Шохин В. К. Виджняна. Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2004. — Т. VIII. — С. 120. — ISBN 5-89572-014-5.(рос.)
  3. (рос.)Торчинов Е. А. Учение о «Я» и личности в классическом индийском буддизме. [Архівовано 20 грудня 2013 у Wayback Machine.]
  4. а б (рос.)С. Чаттерджи, Д. Датта. Индийская философия, ч. 4, гл. III.2 (Школа субъективного идеализма йогачаров). (С.?)
  5. (рос.)С. Радхакришнан. Индийская философия Т. I, ч. II, гл. 11, IV. (Йогачары). (С.?)
  6. Андросов, 2011, (С.?-?).

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]