Аланія (національний парк)

Аланія
Дата створення / заснування	18 лютого 1998
Категорія охоронних зон IUCN	Категорія МСОП — II (Національний парк)d
Країна	Росія
Адміністративна одиниця	Північна Осетія — Аланія
Значиме місце	Владикавказ
Площа	549,26 км²
Офіційний сайт
Аланія у Вікісховищі

42°54′00″ пн. ш. 43°44′00″ сх. д. / 42.90000001° пн. ш. 43.73333334° сх. д. / 42.90000001; 43.73333334

Національний парк Аланія (рос. Национальный парк «Ала́ния») - сильно зледеніла гірська ділянка північного схилу гір Центрального Кавказу. Охоплює південну третину Ірафського району Республіки Північна Осетія-Аланія.^[1] Парк був створений з подвійною метою - служити екологічним притулком - він має дуже високий рівень біорізноманіття та вразливі види, що майже зникли козел кавказький - а також територія з ,багатою культурною спадщиною та потенціалом для рекреаційного туризму . На території парку розташовані археологічні руїни декількох минулих цивілізацій, серед яких кобанська культура бронзової доби (1200–300 рр. до Р.Х.) та алани (100 р. до Р.Х. - 1234 р. по Р. Х.). Саме від аланів в кінцевому підсумку походить назва "Аланія".^[2] Оскільки перепад висоти у парку може сягати майже 4000 метрів по вертикалі на дуже короткій відстані, схили та долини мають сильне «висотне зонування». Ці кліматичні пояси змінюються від альпійських льодовиків у високогір'ях на півдні, до степових луків на півночі.^[3]

Парк розташований у Центрі Кавказу, приблизно на відстані дві третини між Чорним на заході та Каспійським морем на сході. Південна межа парку, на високогір'ї, проходить уздовж кордону з Республікою Грузія. На заході межує із Кабардино-Балкарським високогірним заповідником^[en], на сході - Північно-Осетинським заповідником^[en].

Висоти коливаються від 4646 м на горі Уїлпата,(15 243 футів), до 800 метрів у долині річки Урух. Більша частина ґрунтового покриву - льодовики, скелі та осипи на високогір'ї. Сучасне зледеніння становить приблизно 80 км².^[4] На середніх висотах приблизно 20% парку займають ліси. На низькогір'ї та у долинах на півночі — луки та рідколісся.

У парку понад 70 річок і струмків, що в основному живляться льодовиками. Декілька невеликих озер (Микелай, Гуларські, Бартуйське, Мадзаскацад тощо), що також живляться льодовиками та сніговим стоком.^[1] 45 озер загалом мають площу всього 11 га, тоді як 5 альпійських боліт — 103 га.^[2] Головний і боковий хребет складаються з гранітів, гнейсів та сланців, з молодшими осадовими скелями, зібраними у великі віялоподібні складки. У високогірних долинах, водоспадах та лісових галявинах на терасах є мінеральні джерела. Льодовики: є Масота, Тана, Каруаугомський, Сонгуті, Барт, Фастагстете і Тасмазовський.^[3]

Основна річкова долина що прямує через парк - Урух, що живиться Караугомським льодовиком та численними льодовиковими притоками. Караугомський льодовик завдовжки - 1,3 км, площа сточища - 26,6 км. Витоки льодовика знаходяться на висоті 3,440 м, нижня точка льодовика — 1610 м над рівнем моря.^[5]

Клімат регіону вологий континентальний, (Dfa за кліматичною шкалою Кеппена). регіон має довгі сніжні зими та коротке прохолодне літо.

• Середня температура січня: −5 ° C
• Середня температура липня: +24 ° C
• Середньорічна кількість опадів: 400–700 мм на рівнинах; понад 1000 мм у горах.^[3]

Аланія знаходиться в екорегіоні Кавказьких мішаних лісів, який Світова федерація дикої природи описує як "один з найбільш біологічно багатих і культурно різноманітних регіонів на Землі".^[6][7] Місцевість знаходиться на біологічному перехресті. На Кавказі зустрічаються види з Європи, Азії, Близького Сходу та Північної Африки.

• 
  Караугомський льодовик, біля льодового поля
• 
  Караугомський льодовик із супутника, 2002

Високогір'я, з висотами понад 1800 метрів, мають альпійський та субальпійський характер. Середньогір'я займають ліси: сосна, рододендрон, жовта береза, ялівець та шипшина. Низькогір'я та північні долини - луки та річкові рівнинні рослинні угруповання. У парку визначено понад 1000 видів рослин, 200 з яких ендемічні для Кавказу.^[3]

У верхів'ях долини річки Урух, на висоті 2400 м, знаходиться болото Чифандзар, площею приблизно 3 га, де з рослин переважають сфагнум, осока та північні квіти, такі як золотистий лютик. При глибині 3 метри, науковці вважають, що Чифандзару 5000 років.

• 
  Альпійські луки, Аланське високогір'я
• 
  Ранок в ущелині Танадоне
• 
  болото Чифандзар

Ссавці парку - типові для лісистих районів північного схилу Кавказу, 34 види — вовк, шакал, козиця звичайна, рись і лисиця, козел кавказький.

• 
  Козел кавказький
• 
  Ягнятник

У парку зустрічається 116 видів птахів, з них 42 видів - гніздуються. Серед рідкісних — ягнятник та кавказький тетерев^[8].

Єдина риба, що зустрічається в потоках Аланії, - пструг. З п'яти відомих плазунів у парку, рідкісна — степова гадюка. Серед грибів варто відзначити Rubroboletus satanas — діаметр шляпки якого може досягати 12 дюймів.

• Map of National Park Alaniya (Official Park website) [Архівовано 24 грудня 2015 у Wayback Machine.]
• Topographical map of NP Alania, with zones marked [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• National Park 'Alaniya', Russian Nature (photos of park) [Архівовано 13 січня 2016 у Wayback Machine.]