Айткулов Салім Нігматович
| Салім Нігматович Айткулов | ||||
|---|---|---|---|---|
| каз. Сәлім Нығметұлы Айтқұлов | ||||
 | ||||
| Народження | 28 грудня 1912 (10 січня 1913) Уральська область, Російська імперія | |||
| Смерть | 24 квітня 1975 (62 роки) Уральськ, Казахська РСР, СРСР | |||
| Поховання | Уральськ | |||
| Країна |  СРСР | |||
| Рід військ | стрілецькі війська | |||
| Роки служби | 1941—1945 | |||
| Партія | ВКП(б) | |||
| Звання | гвардії молодший лейтенант | |||
| Командування | автоматник 231-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії | |||
| Війни / битви | Радянсько-німецька війна | |||
| Нагороди |
| |||
Салім Нігматович Айткулов (*28 грудня 1913 (10 січня 1913), селище Мухорське, Уральска обл., Казахстан — † 24.04.1975, місто Уральск, Уральська обл., Казахстан) — радянський офіцер, учасник німецько-радянської війни, автоматник 231-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії 30-го стрілецького корпусу 60-ї Армії Центрального фронту, Герой Радянського Союзу (17.10.1943), гвардії єфрейтор[1], пізніше гвардії молодший лейтенант.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 10.01.1913 (28.12.1912) у селищі Мухорське (Уральска область, Російська імперія). Закінчив 9-ти класну школу у м. Уральск (Казахстан), працював там же на заводі.
В Червоній Армії з липня 1941 року, з 1941 року на фронті. Член ВКП(б)/КПРС з 1943 року.
Особливим героїзмом гвардії єфрейтор Айткулов С. А. відзначився при форсуванні річки Дніпро північніше Києва восени 1943 року, у боях при захопленні та утриманні плацдарму на правому березі Дніпра в районі сіл Глібівка та Ясногородка (Вишгородський район Київської області). Був тяжко поранений.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 жовтня 1943 року за мужність і героїзм проявлені при форсуванні Дніпра і утриманні плацдарму гвардії єфрейтору Айткулову Саліму Нігматовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка»[2].
Після війни працював начальником відділу Уральского облпотребсоюзу Казахськой РСР.
Помер 24 квітня 1975 року. Похований в м. Уральску (Західно-Казахстанська область, Казахстан).
Нагороди[ред. | ред. код]
- Медаль «Золота Зірка» № 1683 Героя Радянського Союзу (17 жовтня 1943)
- Орден Леніна
- Медалі
Пам'ять[ред. | ред. код]
- В навчальному центрі Сухопутних військ Збройних сил Україны «Десна» встановлено бюст Героя.
- На батьківщині Героя, в Жангалинському районі 9 травня 2012 року відкрито бюст Саліма Айткулова.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Посада та військове звання подані на дату здійснення подвигу
- ↑ http://www.podvignaroda.mil.ru/ [Архівовано 2012-07-25 у Wayback Machine.] ЦАМО фонд 33 опись 682525 ед. хран 48 запись 12057300(рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Айткулов Салім Нігматович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
- Айткулов С. Н. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
Література[ред. | ред. код]
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И.Н.Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — 911 с. — 100 000 экз. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382(рос.)
- Днепр — река героев. — 2-е изд., доп. — Киев: Изд. полит. лит Украины, 1988. — ISBN 5-319-00085-5(рос.)
- О войне и товарищах. Сборник воспоминаний. — Красноград: АО «КМП», 1996. — 208 с. с илл. — 950 экз. [Архівовано 19 лютого 2020 у Wayback Machine.](рос.)
|
| |||||||
