Адам Тадеуш Ходкевич
| Адам Тадеуш Ходкевич | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1711[2][1] |
| Помер | 3 серпня 1745[1] |
| Громадянство | Річ Посполита |
| Посада | воєвода Берестейський |
| Термін | 1735—1745 роки |
| Попередник | Казимир Лев Сапіга |
| Наступник | Ян Михайло Сологуб |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | Ходкевичі |
| Батько | Ян Кароль Ходкевич |
| Мати | Цецилія Софія Сапіга |
| У шлюбі з | Ева Розалія Чапська |
| Діти | Ян Микола Ходкевич |
| Нагороди |  |
 | |
Адам Тадеуш Ходкевич (*Адам Тадэвуш Хадкевіч, 1711 — 3 серпня 1745) — державний діяч і урядник Речі Посполитої.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з магнатського білорусько-українського роду Ходкевичів гербу Костеша. Син Яна Кароля Ходкевича, старости блуденського, догелинського і вілонського, та Цецилії Софії Сапіги. народився 1711 року. Після смерті батька у 1712 році опинився під опікою матері та бабці Маріанни Теклі Нарушевич. Після смерті бабці 1725 року отримав маєтність Мале Можейково.
Здобув освіту в Німеччині та Франції. Згодом отримує староства блуденське, догелинське, вілонське. Також увійшов у батьківський спадок, зокрема м. Чорнобиль.
У 1733 році підтримав кандидатуру Августа Саксонського на трон Речі Посполитої. 1735 році підписав Варшавську конфедерацію на підтримку останнього. Тоді ж отримав берестейське воєводство, яке було віднято у прихильника Станіслава Лещинського — Казимира Лева Сопіги. Втім лише у 1738 році Ходкевич зумів остаточно затвердитися на посаді. Того ж року оженився на доньці поморського воєводи.
1740 року нагороджено орденом Білого Орла. Помер у 1745 році на своїй посаді воєводи.
Родина[ред. | ред. код]
Дружина — Ева Розалія, донька Пйотра Яна Чапського, Поморського воєводи
Діти:
- Ян Микола (1738—1781), староста Жемайтський
Джерела[ред. | ред. код]
- Kawalerowie i statuty Orderu Orła Białego 17005-2008, 2008, s. 169.
|
- ↑ а б в Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, t. VIII, Ziemia brzeska i województwo brzeskie XIV‒XVIII wiek / за ред. A. Rachuba — Warszawa: 2020. — С. 203. — ISBN 978-83-65880-89-5
- ↑ NUKAT — 2002.