Авл Корнелій Косс

Авл Корнелій Косс
лат. A. Cornelius M.f.L.n. Cossus
Народився 5 століття до н. е.
Стародавній Рим
Помер 5 століття до н. е.
невідомо
Країна Стародавній Рим
Діяльність давньоримський політик, давньоримський військовий
Знання мов латина
Суспільний стан патрицій[1] і шляхтич[d][1]
Посада начальник кінноти, давньоримський сенатор[d][2] і консул[2]
Рід Cornelii Cossid
Батько невідомо або Марк Корнелій Малугінен[1][1]
Мати невідомо
Брати, сестри Публій Корнелій Рутіл Косс, Сервій Корнелій Косс і Марк Корнелій Малугінен[1][1]
У шлюбі з невідомо і невідомо
Діти Публій Корнелій Косс (військовий трибун з консульською владою 408 року до н. е.), Aulus Cornelius Cossusd і Гней Корнелій Косс[1][1]

Авл Корне́лій Косс (д/н — 420 рік до н. е.) — військовий та політичний діяч ранньої Римської республіки, великий понтифік з 431 до 420 року до н. е.

Життєпис[ред. | ред. код]

Був членом патриціанського роду Корнеліїв. Про молоді роки його мало відомостей.

У 437 році він як військовий трибун взяв участь у війні з етруським містом-державою Вейї. Косс взяв участь у битві на річці Аніо між римською армією на чолі із диктатором Марк Емілієм Мамерком та вейянською на чолі із ларсом (царем) Толумнієм. Під час бою у герці Авл Косс власноручно вбив Толумнія. Це дало змогу римлянам перемогти ворога. А сам Авл Корнелій Косс отримав право на тріумф, передавши свій трофей, так званий «Spolia opima» до храму Юпітера Феретрія[en] на Капітолійському пагорбі.

Героїчний вчинок Авла Косса сприяв його відомості та авторитету — 431 році до н. е. його було обрано великим понтифіком. У 428 році до н. е. його було обрано консулом разом з Титом Квінкцієм Пеном Цинціннатом. Того часу головною його справою було подолання наслідків епідемій, що вирували в Римі.

Знову на вищу посаду в Римській республіці Авла Корнелія Косса було обрано в 426 році до н. е. — він став військовим трибуном з консульською владою разом з Гаєм Фурієм Пацілом Фузом. За час його каденції почалася нова війна з Вейями та Фіденами. З огляду на силу та кількість ворогів було вирішено обрати диктатора. Ним став Мамерк Емілій Мамерцін, а Авла Косса призначено заступником диктатора — начальником кінноти. У 426 році до н. е. саме дії Косса на чолі римської кінноти допомогли розбити ворогів у вирішальній битві при Фіденах. Після цього Косс вже не займав військових посад, залишаючись до самої смерті великим понтифіком.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • T. Robert S. Broughton: The Magistrates of the Roman Republic. Vol. 1: 509 B.C. — 100 B.C. Case Western Reserve University Press, Cleveland/Ohio 1951. Unveränderter Nachdruck 1968. (Philological Monographs. Hrsg. von der American Philological Association. Bd. 15, Teil 1), S. 59 und S. 65f (англ.)