Авачинська бухта

Авачинська бухта
рос. Авачинская бухта
Авачинська бухта, вид на Петропавловськ-Камчатський та вулкан Корякський.
Супутниковий знімок Авачинської бухти (змінені кольори).
52°56′ пн. ш. 158°36′ сх. д. / 52.933° пн. ш. 158.600° сх. д. / 52.933; 158.600Координати: 52°56′ пн. ш. 158°36′ сх. д. / 52.933° пн. ш. 158.600° сх. д. / 52.933; 158.600
Частина від Берингове море
Океан Тихий океан
Море Берингове море
Прибережні країни Росія
Регіон Камчатський край
Довжина 24 км
Ширина 3 км
Площа 215 км²
Максимальна глибина 26 м
Середня глибина 9 м
Вливаються
  • Авача, Паратунка
  • Міста та поселення Петропавловськ-Камчатський
    Вілючинськ
    ідентифікатори і посилання
    GeoNames 2126968
    Авачинська бухта. Карта розташування: Камчатський край
    Авачинська бухта
    Авачинська бухта
    Авачинська бухта (Камчатський край)
    Мапа
    CMNS: Авачинська бухта у Вікісховищі

    Ава́чинська бухта, Ава́чинська губ́а (рос. Ав́ачинская б́ухта, рос. Ава́чинская губа́) — бухта Тихого океану на південно-східному березі півострова Камчатка.

    Опис[ред. | ред. код]

    Авачинська бухта та скелі Три брати на поштовій марці СРСР.

    Довжина 24 км, ширина (біля глибокого входу) 3 км, глибина близько 26 м. Друга за величиною бухта у світі [1]. Добре захищена гірськими хребтами. Береги високі, урвисті, навколо розташовані 4 вулкана. Символом бухти є скелі Три брати біля входу праворуч з боку океану, по лівій стороні розташований острів Сторчікова [1].

    У бухту впадають річки: Авача, що несе свої води з гори Баканг, Паратунка.

    Здатна вмістити весь світовий флот. Взимку замерзає. По берегах бухти знаходяться міста Петропавловськ-Камчатський і Вілючинськ. Обладнана маяками. Є головними транспортними «воротами» Камчатського краю. Також є основним місцем базування ВМФ Росії на Камчатському півострові.

    Світлини[ред. | ред. код]

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. а б Сім чудес Росії. [Архівовано 31 жовтня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)

    Література[ред. | ред. код]

    1. Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
    2. Географический энциклопедический словарь. Москва, «Советская энциклопедия», 1989. (рос.)

    Посилання[ред. | ред. код]