Аварська мова
| Аварська мова | |
|---|---|
| магӀарул мацӀ, авар мацӀ mah̨arul mac̨, avar mac̨ | |
 | |
| Поширена в | Росія, Азербайджан, Казахстан, Туреччина, Грузія |
| Регіон | Дагестан |
| Носії | 1,000,000 |
| Писемність | кирилиця і Avar alphabetd |
| Класифікація | |
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | av |
| ISO 639-2 | ava |
| ISO 639-3 | ava |
Ава́рська мо́ва (самоназва «магӏарул мацІ, mah̨arul mac̨») — одна з мов аваро-андійської групи нахсько-дагестанської сім'ї мов, якою розмовляють аварці та споріднені народності Дагестану. В основі літературної мови лежить північне наріччя (болмацӀ, bolmac̨).
Лексика[ред. | ред. код]
Споконвічну лексику аварської мови складають слова як загальнодагестанського, так і власне аварського походження. Також існують запозичення з інших мов (переважно з арабської, перської, російської та тюркських).
З арабської мови запозичені слова, пов'язані з релігією; абстрактні поняття; морально-етичні поняття; слова, пов'язані з відносинами між людьми; суспільно-політичні та економічні терміни; позначення людей за професією, родом занять і т. д.; лексика науки, мистецтва та освіти; пов'язані з якісними характеристиками; назва одягу, домашніх прикрас та домашніх предметів; лексика рослинного та тваринного світу; назви будівель та їхніх частин; позначення явищ неживої природи, назви продуктів харчування; назви частин тіла.
З тюркських мов запозичені назви родичів та позначення осіб; позначення домашніх предметів; музичних інструментів; знарядь праці, зброя; назви предметів одягу, постілі, тканин, прикрас; назви домашніх та диких тварин, а також лексика тваринництва; назви овочів, фруктів, рослин та продуктів харчування; будівельна та сільськогосподарська термінологія; позначення предметів та явищ неживої природи; абстрактна лексика.
З перської мови запозичені слова, пов'язані з назвами домашніх та диких тварин та їх поняття; назви рослин; позначення осіб; назви будівель; назви предметів одягу, домашніх предметів, інструментів; назви продуктів харчування, ліків.
З російської мови запозичена лексика сільськогосподарського та промислового виробництва; адміністративно-ділова лексика; суспільно-політична лексика; лексика культури, мистецтва, спорту, науки та освіти; назви одягу, домашніх предметів, меблів, побутової та іншої техніки; транспортна термінологія; позначення продуктів харчування; позначення речовин, будівельних матеріалів.
Лінгвістична характеристика[ред. | ред. код]
Для фонетики характерні рухомий наголос, що змінює сенс слова (наприклад, «вівця» — гӏи: родовий відмінок — гӏия́л, множина — -гІиял), редукція голосних та наявність аблаута.
В граматичній системі — велика кількість лабільних дієслів; багатовідмінковість; можливість утворення конструкцій з двійним номінативом при аналітичній формі дієслова — присудка (наприклад, «Батько поле оре» — Инсуца хур бекьулеб буго / эмен хур бекьулев вуго); позначення суб'єкта дієслів чуттєвого сприйняття суперлативом (локативним відмінком); співіснування двох контрастних конструкцій — ергативної та номінативної — в сфері функціонування перехідного дієслова, та ін.
Ареал та чисельність[ред. | ред. код]
Аварська мова є рідною для більшості аварців, що мешкають в Дагестані, на півночі Азербайджану, північному сході Грузії та в Туреччині. Як другою аварською користуються андо-цезькі народи. Кількість мовців в Росії — 715 297 ос. (2010). Приблизна кількість людей, для яких аварська мова є рідною — 703 тис. ос. (2010).
Писемність[ред. | ред. код]
Сучасна абетка:
| А а | Б б | В в | Г г | Гъ гъ | Гь гь | ГӀ гӀ | Д д |
| Е е | Ё ё | Ж ж | З з | И и | Й й | К к | Къ къ |
| Кь кь | КӀ кӀ | КӀкӀ кӀкӀ | Кк кк | Л л | М м | Н н | О о |
| П п | Р р | С с | Т т | ТӀ тӀ | У у | Ф ф | Х х |
| Хх хх | Хъ хъ | Хь хь | ХӀ хӀ | Ц ц | Цц цц | ЦӀ цӀ | ЦӀцӀ цӀцӀ |
| Ч ч | ЧӀ чӀ | ЧӀчӀ чӀчӀ | Ш ш | Щ щ | Ъ ъ | Ы ы | Ь ь |
| Э э | Ю ю | Я я |
Приклад[ред. | ред. код]
«Заповіт» Т. Шевченка аварською мовою (переклав Шигабуддін Микаїлов)
|
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Українська бібліотека. Архів оригіналу за 17 вересня 2009. Процитовано 30 жовтня 2009.
Література[ред. | ред. код]
- Бокарев А. А. Синтаксис аварского языка. М.—Л., 1949;
- Микаилов Ш. И. Сравнительно-историческая фонетика аварских диалектов. Махачкала, 1958.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання[ред. | ред. код]
- Аварська мова [Архівовано 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
- Аварська мова на сайті Ethnologue: Avar. A language of Russian Federation [Архівовано 3 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Аварська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Avar [Архівовано 3 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Аварська мова на сайті WALS Online: Language Avar [Архівовано 3 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
 | Це незавершена стаття про мову. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття про Кавказ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
