Абхіджит Банерджі

Абхіджит Банерджі
англ. Abhijit Vinayak Banerjee
Народився 21 лютого 1961(1961-02-21)[1][2][3] (63 роки)
Мумбаї, Індія[1]
Країна  США[4]
Діяльність економіст, викладач університету
Alma mater Гарвардський університет (1988)[2]
Калькуттський університет (1981)[2]
Presidency Universityd
Університет Джавахарлала Неру (1983)[2]
South Point Schoold
Галузь економіка розвитку
Заклад Массачусетський технологічний інститут[2]
Принстонський університет[2]
Гарвардський університет[2]
Науковий керівник Ерік Мескін
Аспіранти, докторанти Естер Дюфло
Dean Karland
Markus Mobiusd
Nancy Qiand
Asim Ijaz Khwajad
Maitreesh Ghatakd[5]
Atif Miand[5]
Peter Andrew Schnabld[5]
Michael Petersd[5]
Peter Norman Sørensend[5]
Christopher Arthur Spohrd[5]
Kaivan D. Munshid[5]
Marco Ottavianid[5]
Ezra Henry Friedmand[5]
Zaki Wahhajd[5]
Giovanni Reggianid[5]
Eric Weesed[5]
Karna Basud[5]
Cynthia Kinnand[5]
Daniel Kenistond[5]
Marti Mestierid[5]
Felipe Iachand[5]
Xiao Yu Wangd[5]
Aimee Chind[5]
Sylvain Guillaume Chassangd[5]
Arun Chandrasekhard[5]
Quy Toan Dod[5]
Leopoldo Fergussond[5]
Najy Benhassined[5]
Irineu Evangelista Carvalho Filhod[5]
Sara Hernándezd[5]
David Jiménez Gómezd[5]
Marco Di Maggiod[5]
Shawn Allen Coled[5]
Samuel Jaime Pienknagurad[5]
Mónica Martínez Bravod[5]
Членство Американська академія мистецтв і наук[6]
Економетричне товариство[2][7][8]
Національна академія наук США
У шлюбі з Естер Дюфло
Нагороди
Особ. сторінка economics.mit.edu/faculty/banerjee/

CMNS: Абхіджит Банерджі у Вікісховищі

Абхіджит Вінаяк Банерджі (англ. Abhijit Vinayak Banerjee, бенг. অভিজিৎ বিনায়ক বন্দ্যোপাধ্যায়; нар. 21 лютого 1961(19610221), Бомбей, Індія) — американський економіст індійського походження, професор Массачусетського технологічного інституту (США).

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив Президенсі-коледж[en] у Калькутті, потім отримав ступінь магістра з економіки в делійському університеті Джавахарлала Неру. В 1988 році захистив докторську дисертацію у Гарвардському університеті. Викладав у Гарварді і Принстоні, потім — у Массачусетському технологічному інституті. В 2003 році разом з Естер Дюфло і Сендгілом Муллейнатаном[en] заснував Лабораторію боротьби з бідністю[en], був президентом Дослідницького бюро економічного аналізу розвитку (Bureau for the Research in the Economic Analysis of Development), співробітником Національного бюро економічних досліджень, Центру економічних і політичних досліджень[en] і Кільського інституту світової економіки[en].

З 2003 року Банерджі разом з Естер Дюфло (одружився з нею тільки в 2015 році) за допомогою програм їх Лабораторії боротьби з бідністю збирав в Індії та Африці фактичний матеріал про проблему бідності з метою визначити межу між тим, чого потребують здатні домогтися самостійно, і тим, де їм необхідна допомога з боку. За словами дослідника, він і Дюфло провели від 70 до 80 експериментів в різних країнах, з'ясовуючи, що бідні купують, як вони піклуються про здоров'я своїх дітей, скільки дітей вони хочуть мати, чому їхні діти ходять в школу, але все ж не можуть дізнатися багато, чому мікрофінансування корисно, але не здатне дати ефект чудесного рішення задачі. Дослідження в 18 країнах дозволили їм зробити висновок, що бідні в сільській місцевості витрачають на їжу від 36 до 70 % доходів, а бідні в містах — 53 до 74 %. При цьому вони вважають за краще дорогу смачну і висококалорійну їжу і готові до інших витрат, які роблять життя менш сірим і одноманітним. Зокрема, у північному індійському штаті Раджастан, де бідні майже не мають доступу до телебачення, вони витрачають 14 % сімейного бюджету на різного роду свята, а в Нікарагуа, де 56 % бідних в селах мають радіо, а 21 % — телевізори, багато сімей взагалі не витрачалися на будь-які урочистості. Підсумком багаторічних досліджень став висновок, що немає чарівного способу разом вирішити проблему. Просте збільшення доходів не обов'язково призводить до підвищення якості харчування, оскільки з'являються додаткові бажання. Дослідники сформулювали перелік кроків, що ведуть в потрібному напрямку: наприклад, поширення корисної інформації (як уникнути інфікування ВІЛ). Правильні вчинки засновані на тому, що ми знаємо (дешева сіль, збагачена залізом і йодом). Корисні інновації (мікрокредити і грошові перекази через мобільні телефони). Результати проведеної роботи оприлюднені в книзі Poor Economics: A Radical Rethinking of the Way to Fight Global Poverty (Економіка бідності: Радикальне переосмислення шляхів боротьби з бідністю у світі)[9].

Нагороди та визнання[ред. | ред. код]

Доробок[ред. | ред. код]

  • Aghion, Philippe; Banerjee, Abhijit (2005). Volatility And Growth. Oxford: Oxford University Press. ISBN 9780199248612.
  • Banerjee, Abhijit Vinayak; Bénabou, Roland; Mookherjee, Dilip, ред. (2006). Understanding Poverty. Oxford; New York: Oxford University Press. ISBN 9780195305203.
  • Banerjee, Abhijit Vinayak (2005). Making Aid Work. Cambridge: MIT Press. ISBN 9780262026154.
  • Banerjee, Abhijit V.; Duflo, Esther (2011). Poor Economics: A Radical Rethinking of the Way to Fight Global Poverty. New York: PublicAffairs. ISBN 9781610390408.
  • Banerjee, Abhijit Vinayak; Duflo, Esther, ред. (2017). Handbook of Field Experiments, Volume 1. North–Holland (an imprint of Elsevier). ISBN 9780444633248.
  • Banerjee, Abhijit Vinayak; Duflo, Esther, ред. (2017). Handbook of Field Experiments, Volume 2. North–Holland (an imprint of Elsevier). ISBN 9780444640116.
  • Banerjee, Abhijit Vinayak (2019). A Short History of Poverty Measurements . Juggernaut Books.
  • Banerjee, Abhijit V.; Duflo, Esther (2019). Good Economics for Hard Times. PublicAffairs. ISBN 9781541762879.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #12922202X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в г д е ж и Contemporary AuthorsGale. — ISSN 0275-7176; 0010-7468
  3. Munzinger Personen
  4. Economics Nobel For India-Born Abhijit Banerjee, Esther Duflo, Michael KremerNDTV.
  5. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  6. https://www.amacad.org/person/abhijit-vinayak-banerjee
  7. https://www.econometricsociety.org/society/organization-and-governance/fellows
  8. https://www.econometricsociety.org/society/organization-and-governance/fellows/current
  9. Soutik Biswas (15 жовтня 2019). Abhijit Banerjee and Esther Duflo: The Nobel couple fighting poverty (англ.). BBC News. Архів оригіналу за 19 жовтня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)
  10. Past Fellows. Alfred P. Sloan Foundation. Архів оригіналу за 14 березня 2018. Процитовано 11 серпня 2019.
  11. Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 січня 2019. Процитовано 26 січня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  12. Infosys Science Foundation: Laureates 2009: Prof. Abhijit Banerjee. [Архівовано 8 серпня 2018 у Wayback Machine.] Abgerufen am 30. April 2014.
  13. Social Science Research Council: The Albert O. Hirschman Prize, 2014. [Архівовано 3 квітня 2014 у Wayback Machine.] Abgerufen am 30. April 2014.
  14. Bernhard-Harms-Preis: Empfängerinnen und Empfänger. [ifw-kiel.de] (нім.). Архів оригіналу за 9 червня 2019. Процитовано 14 жовтня 2019.
  15. The Prize in Economic Sciences 2019 (PDF) (Пресреліз). Royal Swedish Academy of Sciences. 14 жовтня 2019. Архів оригіналу (PDF) за 14 жовтня 2019. Процитовано 19 жовтня 2019.
  16. National Academy of Sciences Elects New Members [Архівовано 25 лютого 2021 у Wayback Machine.], 27 квітня 2020(англ.)
  17. Calcutta University Awards Doctor Of Letters Degree To Abhijit Banerjee

Посилання[ред. | ред. код]