Абрамович Василь Васильович

Василь Васильович Абрамович
 Поручник
Загальна інформація
Народження14 квітня 1898(1898-04-14)
м. Богуслав, Канівський повіт, Київська губернія
СмертьНевідомо
Alma MaterУкраїнська господарська академія
Військова служба
Роки служби1918—[1919]]
Приналежність УНР
Вид ЗС Армія УНР

Васи́ль Васи́льович Абрамо́вич (14 квітня 1898, м. Богуслав, Канівський повіт, Київська губернія — після 1966) — український військовий, громадський, пластовий і спортивний діяч, інженер-лісівник, у російській армії й Армії УНР (із 1918).[1][2]

Відповідно до українського законодавства є борцем за незалежність України у XX столітті[3], але не може бути нагороджений званням Герой України, бо не був громадянином України.

Життєпис

[ред. | ред. код]

З 1907 року навчався в 3-й київській гімназії, а в 1916 році закінчив 6-ту київську гімназію.

У 1916 році пішов добровольцем до російської армії. Наприкінці того ж року він був контужений на фронті та відправлений на навчання у Миколаївське артилерійське училище (Київ, 1.01 – 06.1917).

З 1918 року в армії УНР, закінчив гарматний відділ Київської інструкторської школи старшин та гарматний відділ спільної юнацької школи (при 3-й Залізній дивізії, 4.12.1921). У 1919 році був поранений у бою під Житомиром, після чого інтернований у таборах в містах Каліш та Стшалково, де закінчив інструкторські спортивні курси американського християнського товариства «YMCA».[1] Не раніше липня 1920 року Василь Абрамович був зарахований до Армії УНР, підвищений у військовому званні — піднявся з хорунжого до поручника.[4]

Згодом переїхав до Чехословаччини, де вступив до Української господарської академії (УГА) в Подєбрадах, де згодом став одним з найкращих спортсменів подєбрадської академії, також стає членом Пласту і Подєбрадської філії Сокола. Був учасником 1-ї Олімпіади українських студентів у Чехословаччині. По завершенні навчання на лісовому відділі агрономічно-лісового факультету УГА в Подєбрадах (18.05.1927) почав працювати в галузі мірництва на Поліссі. За свідченням відомого українського політичного й державного діяча Василя Іваниса, Василь Абрамович «мав довшу і добру практику з геодезії».[1]

Під час німецько-радянської війни Василь Абрамович 14 червня 1941 року підписав «Відозву українських політичних і громадських діячів до народу із закликом до об’єднання всіх патріотичних сил для відновлення Української держави». Всього цю відозву підписали 166 осіб, а відкрив цей список інженер В. Абрамович.[1]

Після закінчення другої світової війни Василь Абрамович перебував (навесні 1946 року) в Німеччині.[1] Подальша доля невідома.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д Коваль, Роман; Моренець, Віктор (2016). «Подєбрадський полк» Армії УНР: – Т. 1 (українська) . Київ: Український пріоритет, Історичний клуб "Холодний Яр". с. 32—33. ISBN 978-966-266-991-6.
  2. Журнал зарахування старшин Дієвої Армії УНР на дійсну військову службу впродовж 1920–1923 рр.
  3. Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 11 квітня 2025.
  4. Офіцерський корпус Армії УНР (1917—1921) / Ярослав Тинченко. — Київ : Темпора, 2007. — Кн. 2. — 2011. — С. 247

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Коваль Р., Моренець В. Подебрадський полк армії УНР. Книга 1. Київ: Український пріоритет, Історичний клуб "Холодний Яр", 2015.
  • Бюлетень Української академічної громади при УГА в Ч.С.Р. 1924. — Липень. — С. 34.
  • Українська господарська академія в Ч.С.Р. Подебради, 1922—1935. — Нью-Йорк, 1972
  • Абрамович В. Оден з випадків за часів українізації Північного фронту / /
  • Центральний державний архів вищих органів влади і управління України — Ф. 3795. — Оп. 5. - Спр. 78. — Арк. 720—723 зв.
  • Гадзяцький М. Українська олімпіада в Празі 11 Бюлетень Української академічної громади при У.Г.А. в Ч.С.Р. Місячник (замісць ч. 12 часопису “Наша громада”). — 1924. — Жовтень. — С. 36—37
  • Гадзяцький М. Ще про мистецтво і спорт в Подєбрадах” / / Бюлетень т-ва
  • абсольвентів УГА—УТГІ. — Ню-Йорк. — 1966. — Ч. 35. — Грудень. — С.  12.
  • Іванис В. Стежками життя: Спогади. Кн. V. — Новий Ульм, Німеччина: Українські вісті, 1962. — С. 361, 370.
  • Українська господарська академія в Ч.С.Р., Подєбради, 1922—1935, і Український технічно-господарський інститут, Подєбради — Регенсбург — Мюнхен, 1932 - 1972 / Голов. ред. О. Козловський. — Нью-Йорк: видання абсольвентів Української господарської академії і Українського технічно-господарського інституту, 1972.
  • ЦДАВО України. — Ф. 3795. — On. 1. — Спр. 621. — Apk. 1 — 12.
  • Офіцерський корпус Армії УНР (1917—1921) / Ярослав Тинченко. — Київ : Темпора, 2007. — Кн. 2. — 2011. — 422 c. : іл.