Абель (король Данії)

Абель Вальдемарсен Abel
Король Данії
1250 — 1252
Попередник:	Ерік IV
Наступник:	Хрістофер I
Народження:	1218[1][2][…]
Смерть:	29 червня 1252(1252-06-29)[2][3][4]  Eiderstedtd, Північна Фризія, Шлезвіг-Гольштейн, Німеччина
Причина смерті:	загиблий у бою
Країна:	Королівство Данія
Релігія:	християнство
Рід:	Естрідсени
Батько:	Вальдемар II
Мати:	Беренгарія Португальська
Шлюб:	Matilda of Holsteind
Діти:	3 сини та 1 донька
Медіафайли у Вікісховищі

А́бель Ва́льдемарсен (1218 — 29 червня 1259) — король Данії (1250—1252) з династії Естрідсенів.

Народився в родині данського короля Вальдемара II і португальської інфанти Беренгарії, дочки португальського короля Саншу I. Про молоді роки мало відомостей. 1232 року став герцогом Шлезвігу. Для зміцнення свого становища 1237 року одружився з дочкою Адольфа IV Гольштейнського.

Після смерті 1241 року Вальдемара II розпочалася боротьба за трон. Королем обрано брата Абеля — Еріка. Абель намагався скинути брата з трону, але зазнав поразки й вимушений був утекти в Бранденбург. А втім, завдяки їхній сестрі Софії Бранденбурзької братів удалося замирити, й Абель повернувся в Шлезвіг.

Зрештою інтриги Абеля завершилися вбивством Еріка 1250 року. Щоб зняти підозри у вбивстві брата, Абель поклявся, що непричетний до скоєння злочину. 1 листопада його короновано.

1251 року під тиском Ливонського ордену відмовився від прав на острів Езель і Західну Естляндію. 1252 року вирушив у похід проти фризів, щоб зібрати несплачені податки, і 29 червня загинув у битві.

Дружина — Матільда Гольштейнська.

Діти:

• Вальдемар (1238—1257), герцог Шлезвігу в 1252—1257 роках;
• Софія (1240— після 1284), дружина Бернхарда I, князя Ангальт-Бернбурзького
• Еріх (1241—1272), герцог Шлезвігу у 1260—1272 роках;
• Абель (1252—1279), володар Лангеланду.

• Aksel E. Christensen: Kongemagt og Aristokrati. Epoker i middelalderlig dansk statsopfattelse indtil unionstiden; Akademisk Forlag, 1976; ISBN 87-500-1663-6