АНТ-20

АНТ-20 «Максим Горький»
	АНТ-20 в польоті
Тип	багатоцільовий літак
Розробник	СРСР КБ Туполєва
Виробник	Воронезький авіаційний завод
Головний конструктор	А. М. Туполєв
Перший політ	17 червня 1934
Початок експлуатації	1934
Виготовлено	2
	АНТ-20 у Вікісховищі

АНТ-20 «Максим Горький» — радянський агітаційний, пасажирський багатомістний, 8-двигунний літак, найбільший літак свого часу із сухопутним шасі. Збудований на авіаційному заводі міста Вороніж^[1].

Розробка[ред. | ред. код]

У жовтні 1932 в групі письменників і журналістів, яку очолював М. Є. Кольцов, в день 40-річного ювілею літературної діяльності Максима Горького народилася ідея побудувати агітлітак, назвавши його на честь письменника «Максим Горький». Був створений Всесоюзний комітет з будівництва літака, по всій країні було організовано збирання грошей на будівництво, що дало в короткий термін близько 6 млн рублів. Комітет організував в своєму складі Технічну раду під головуванням начальника ЦАГІ М. М. Харламова, якому доручив визначити вигляд майбутнього літака і розробити технічні вимоги, виходячи з призначення літака.

Конструкція[ред. | ред. код]

АНТ-20 відрізнявся від ТБ-4 (АНТ-16) тільки розмірами і мав на 1500 кг більше корисного навантаження, а також міг експлуатуватися із відносно невеликих аеродромів. Довжина розбігу при злеті повинна була складати всього 300—400 м (замість 800 м у ТБ-4). У зв'язку з цим було спроектовано нове крило, яке мало більшу площу і подовження, ніж крило ТБ-4. Майже вся поверхня була гофрована.

Особлива увага приділялася інтер'єру і комфорту на борту. У салоні були встановлені просторі крісла, на підлозі лежали килими, ілюмінатори були закриті фіранками, а перед кріслами встановили столики з настільними лампами. Також були спальні каюти, бібліотека, багажне відділення, умивальники, туалети і буфет з холодними і гарячими закусками.^[2]

Польоти[ред. | ред. код]

АНТ-20 в супроводі двох І-5 над Червоною площею

Катастрофа АНТ-20 «Максим Горький»[ред. | ред. код]

Під час демонстраційного польоту 18 травня 1935, зазнав катастрофи на центральному аеродромі Москви.

Версії про причини трагедії[ред. | ред. код]

АНТ-20 біс (ПС-124)[ред. | ред. код]

Після аварії АНТ-20 «Максим Горький», вирішено збудувати покращений варіант — АНТ-20 біс. Була прибрана тандемна установка і вісім М-34ФРН замінені на шість М-34ФРНВ потужністю 1000/1200 к.с. кожний. Будівництво нового літака завершилось в 1938, випробовував його також М. М. Громов.

14 грудня 1942 він розбився при посадці в 60 км від Ташкенту, налітавши 272 години.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

В крилах були розташовані двоярусні ліжка для відпочинку
Вперше в СРСР був використаний автопілот
Радянський художник В. В. Купцов зобразив АНТ-20 на одній зі своїх найвідоміших картин

Див. також[ред. | ред. код]

Пропаганда в СРСР

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Правда і вигадки про літак-гігант АНТ-20. Архів оригіналу за 25 січня 2012. Процитовано 23 березня 2012.
↑ Максимилиан Саукке. «Максим Горький».

Література[ред. | ред. код]

Муромов І.А. «Катастрофа літака АНТ-20 «Максим Горький» = «Катастрофа самолёта АНТ-20 «Максим Горький» / С. Дмитрієв. — М. : Вече, 2003. — P. 72—77. — (100 великих авіакатастроф) — 10 000 прим. — ISBN 5-9533-0029-8.
Шавров В.Б. «Історія конструкцій літаків в СРСР до 1938 року» = «История конструкций самолётов в СССР до 1938 года» / С. Дмитрієв. — 3. — М. : Машиностроение, 1985. — P. 72—77. — (100 великих авіакатастроф) — 10 000 прим. — ISBN 5-9533-0029-8.
«Катастрофа в московському небі». В. Іванов, Российская газета, 04 лютого 1997, № 23
Таємниці «Червоних соколів» — загибель «Максима Горького» // Небо XX століття. Частина I. — студія Авиафильм, 1997, Эллегия-фильм.
Літаки-гіганти