Їздовий собака
Їздовий собака — собака певної породи (хаскі, маламут, самоїд), що використовується як тягова сила на снігу чи льоду, для буксирування човнів, для перевезення вантажів і людей на нартах.
Історія[ред. | ред. код]
Найдавніші знахідки собачої упряжі, нарт і кісток собак були виявлені на Новосибірських островах і, згідно з радіовуглецевим аналізом, мають вік 7800-8000 років.
Обидва полюси Землі були підкорені на собачих упряжках. Північний полюс — Роберт Пірі (1909 р.), Південний — Руаль Амундсен (1911 р.).
Найтриваліший арктичний перехід на собачих упряжках склав 10 000 км, від Уелена до Мурманська, в ході полярної експедиції газети «Радянська Росія» в 1982–1983 роках.
Санний патруль «Сіріус» Збройних Сил Данії - єдиний в світі військовий підрозділ, що використовує їздових собак.
Породи їздових собак[ред. | ред. код]
- Аляскинський маламут
- Канадська ескімоська собака
- Аляскинський хаскі
- Ґренландський собака
- Лапонський їздовий собака
- Норвезький їздовий собака
- Самоїдський собака
- Сибірський хаскі
- Якутська лайка
- Чинук
- Сахалінський хаскі
Собачий запряг[ред. | ред. код]
Існують різні типи шикування собак в за́прязі, найпопулярніші — шісткою, двійкою і «смужкою» («смужка» не застосовується в спорті). В за́прязі може бути будь-яка кількість собак. «Смужка» краща тим, що в будь-якому випадку за́пряг має вожака, незважаючи на кількість.
Спорт[ред. | ред. код]
У їздовому спорті є багато підвидів. Він ділиться на звичайний їздовий спорт і драйленд.
Драйленд[ред. | ред. код]
Драйленд (від англ. Dryland — «Суха земля»), як зрозуміло з назви, їздовий спорт на землі без снігу. Драйленд поділяється на кілька видів, найвідоміші — канікрос (собака буксирує спортсмена, який біжить, тримаючись за повідок), байкджорінг (тварина буксирує велосипед) і класичний драйленд (собака буксирує спеціальне пристосування, зване картом).
Цікаві факти[ред. | ред. код]
 Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
 | 1. Чому їздові собаки настільки витривалі // Канал «Цікава наука» на YouTube, 10 січня 2021. |
- Двоє їздових псів (Таро і Джиро), покинутих японською полярною експедицією, вижили без людей в Антарктиді і були підібрані через рік наступною вахтою.[1]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Diana (13 червня 2017). Famous Dogs in History: Taro and Jiro: Antarctica's Survivors. Famous Dogs in History. Архів оригіналу за 25 січня 2020. Процитовано 25 січня 2020.
Посилання[ред. | ред. код]
- Журнал «Вокруг Света» №8 (2515), 1983// На собаках по Заполярью [Архівовано 23 квітня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
| ||||||||||||||||
|
