Їжовик жовтуватий
| Їжовик жовтуватий | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Hydnum repandum L., 1753 | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Їжовик жовтуватий, їжовик жовтий[1] (Hydnum repandum L.) — гриб родини гиднових — Hydnaceae.
Будова[ред. | ред. код]
Шапка 4-8 см у діаметрі, опуклорозпростерта, жовта, гола. Шкірка не знімається. Спороносний шар шипастий. Шипи жовтуваті, переходять на ніжку плодовика. Ніжка коротка, кольору шапки, щільна. Спорова маса жовта. Спори 6-9 Х 6-8 мкм. М'якуш жовтуватий, у молодих плодових тіл пахне апельсиновою водою,[2] солодкий, у старих — пекучий, гіркий. Їстівним є тільки молоде плодове тіло.
Поширення та середовище існування[ред. | ред. код]
Росте у хвойних, листяних і мішаних лісах. В Україні поширений на Поліссі, Закарпатті та в Прикарпатті; у серпні — жовтні.
Практичне використання[ред. | ред. код]
Їстівний гриб четвертої категорії, у молодому віці його збирають, відварюють, вживають, а старі гриби тверді та неїстівні.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ М. Я. Зерова, Радзієвський Г. Г., Шевченко С. В. Базидіоміцети. Книга 1. Екзобазидіальні, афілофоральні, кантарелальні // Визначник грибів України. — Київ : Наукова думка, 1972. — Т. 5. — 240 с.
- ↑ E. Lawrence, S. Harniess Mushroom and other fungi. Identification guides British & European. // Flame tree publishing. London, 2007—384 p. — P. 120
Джерела[ред. | ред. код]
- Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шабарова С. І. Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.
- Зерова М. Я., Єлін Ю. Я., Коз'яков С. М. Гриби: їстівні, умовно їстівні, неїстівні, отруйні. — Київ : Урожай, 1979. — С. 74-75.
- Гриби Хмельниччини. Навчальний посібник. Говорун В. Д., Тимощук О. О. — Хмельницький: Поліграфіст-1, 2014. — 176 с. — С.26
|