Іщенко Сергій Володимирович
| Іщенко Сергій Володимирович | |
|---|---|
 Старший солдат | |
 | |
| Старший навідник мінометного розрахунку мінометного взводу | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 18 жовтня 1995 Україна, Херсонська область, місто Херсон |
| Смерть | 30 травня 2024 (28 років) Поблизу н.п. Нью-Йорк (селище) |
| Поховання | Україна, Полтавська область, Вовчик (Лубенський район) |
| Громадянство |  Україна |
| Національність | Українець |
| Псевдо | Єнот |
| Військова служба | |
| Роки служби | 2022-2024 |
| Приналежність | Україна |
| Вид ЗС |  Збройні сили |
| Формування | |
| Війни / битви | |
| Нагороди та відзнаки | |
 | |
Іщенко Сергій Володимирович (18 жовтня 1995, Херсон, Україна — 30 травня 2024) — український військовослужбовець, учасник російсько-української війни.
Проходив службу в 101 ОБрОГШ. Загинув під час виконання бойового завдання 30 травня 2024 році.
Іщенко Сергій Володимирович народився 18 жовтня 1995 року у м. Херсоні. Доля склалася так, що навчатися довелося у школах Херсона, Кривого Рогу та селища Савро, що на Дніпропетровщині.
Пізніше Сергій отримав чи не найлюдянішу професію. У педагогічному коледжі м. Жовті Води здобув спеціальність вчителя початкових класів та англійської мови.
У 2014 році родина приїздить жити на Лубенщину, в село Вовчик, що й стало їм рідним.
Щирий, відкритий, комунікабельний, з добрим серцем Сергій працював на різних роботах у Києві.
А захищати Україну пішов добровольцем вже 25 лютого 2022 року[1]. Він не міг інакше, адже щиро любив Україну, був справжнім патріотом. Цей вибір був свідомим.
Чесною й мужньою була його фронтова дорога. Він обороняв Київ, воював на Торецькому й Донецькому напрямках. Навчався бойовому мистецтву у Великобританії.
Його велика душа встигала любити людей, турбуватися про маму й рідних, піклуватися про тварин. Навіть з фронту привіз додому врятовану собаку. Сергій мав багато друзів серед київських музикантів, бо мав хороший голос і хист до музики, співав у рок-гуртах.[2]. Ворог не дав йому написати свої кращі вірші й пісні.
Загинув 30 травня 2024 році поблизу н.п. Нью-Йорк, Донецької області. З честю виконавши свій військовий обов'язок, вірний військовій присязі й народу України.
- Орден «За мужність» III ступеня (18.11.2024, посмертно)[3].
- Нагрудний знак «Ветеран війни».
- ↑ Волошина, Дарина (3 червня 2024). На Донеччині загинув 28-річний захисник з Полтавщини Сергій Іщенко. kremen.today (укр.). КРЕМЕНЧУК TODAY. Процитовано 19 липня 2024.
- ↑ Зарудська, Анна (2 червня 2024). На щиті додому повернувся воїн з Лубенщини. kolo.news (укр.). Коло. Процитовано 9 червня 2024.
- ↑ Указ Президента України від 18 листопада 2024 року № 770/2024 «Про відзначення державними нагородами України»
- Інтернет-видання «ЗМІСТ» — Новина про загибель.
- Офіційна сторінка Лубенської міської ради — Новина про загибель, місце поховання і інформація про життєвий шлях.
 | Ця стаття недостатньо чи зовсім не категоризована, або категорії, до яких вона належить, не існують. (3 червня 2025) |