Іркліївська сотня
| Іркліївська сотня | |
|---|---|
| Основні дані | |
| Полк: | по 1648 рік — Переяславський 1648—1649 — Іркліївський 1649—1658 — Кропивнянський 1658—1663 — Іркліївський 1663—1782 — Переяславський |
| Утворена: | у 1630-х роках |
| Ліквідована: | у 1782 році |
| Населені пункти | |
| Центр: | містечко Іркліїв |
| Кількість містечок: | 1 [1] |
| Кількість слобід: | 1 [1]: Більки [2] |
| Кількість сіл: | 14 [1]: Скородистик[3], Митьки[2], Самовиця[2], Мутишанці[2], Пищики[2], Бузьки[2], Каврай, Демки[2], Мойсенці[2], Васютинці[3], Старі Васютинці[2], Налісні[2], Котлів[2], Москаленки[3]. |
| Кількість хуторів: | 27 [1] |
| Сотенна влада | |
| Сотники | |
Іркліївська сотня — 1648—1782 роки — належить до найстаріших лівобережних реєстрових козацьких сотень. Сотенний центр: містечко Іркліїв, нині — село Іркліїв Чорнобаїського району Черкаської області.
Історія[ред. | ред. код]
Виникла у складі Переяславського козацького полку Речі Посполитої на початку 1630-х років. У реєстрі козацької старшини 1638 року по Іркліївській сотні Переяславського полку значиться сотник Папкевич Мисько [Матвій Панкевич] та отаман Гаврило Кулага. Отже, у складі армії Богдана Хмельницького Іркліївська сотня діяла вже на початку 1648 року. Тоді ж сформувався і окремий Іркліївський полк (1648—1649 роки), складовою якого була і полкова сотня. Очолив полк Михайло Телюченко. У зв'язку зі скороченням козацького реєстру за Зборівською угодою і ліквідацією Іркліївського полку 16 жовтня 1649 року. Іркліївська сотня у складі трьох підрозділів, які назагал нараховували 631 козака, була включена до Кропивнянського полку (1649—1658 роки), в якому перебувала весь час його існування.
Після ліквідації гетьманом Іваном Виговським Кропивнянського полку у 1658 році і відновлення Іркліївського полку (1658—1663 роки), Іркліївська полкова сотня протягом 1658—1663 pp. перебувала в складі останнього. У 1663 році гетьман Іван Брюховецький ліквідував Іркліївський полк, який підтримував його політичного противника Якима Сомка (до речі, полковником в Ірклієві у 1658—1663 роках був Матяш Панкевич [Папкевич Мисько]), а колишню полкову сотню включив до Переяславського полку. Відтак від 1663 р. і до ліквідації у 1782 р. Іркліївська сотня була військово-тактичною та адміністративно-судовою одиницею Переяславського полку. Після скасування територія сотні розподілена між Золотоніським та Городиським [Градизьким] повітами Київського намісництва.
Сотенна старшина[ред. | ред. код]
Сотники[ред. | ред. код]
|
|
Писарі[ред. | ред. код]
- Ісаєвич Іван (1688)
- Джулай Іван Семенович (1699)
- Деменко Андрій (1700)
- Джулай Іван Семенович (1703)
- Журба Іван (1703—1707)
- Джулай Яків Іванович (1707—1709)
- Джулай Степан Іванович (1718—1728)
- Перехрест Антон Андрійович (1726; 1731)
- Рубан Іван (1730)
- Олександрівський-Москаль Іван Федорович (1732—1746)
- Джулай Іван Семенович (1746)
- Олександрівський-Москаль Григорій Іванович (1746—1748)
- Устимович Мартин (1748—1764)
- Нестерович Семен (1764—1767)
- Дорошенко Роман (1769—1782)
Осавули[ред. | ред. код]
- Журба Лук'ян (1736—1746)
- Чорний Тимофій (1748)
- Чорний Яків (1752—1754)
- Доброштан Семен (1764)
- Война Трохим (1771—1782)
Хорунжі[ред. | ред. код]
- Рубан Степан (1734—1738)
- Сененко Опанас (1740—1754)
- Матяш Матвій (1771—1782)
Городові отамани[ред. | ред. код]
|
|
Населені пункти[ред. | ред. код]
Бузьки, село; Васютинці, село; Воронинці[4], село; Демки, село; Загородище, село; Іркліїв, містечко; Каврай, хутір; Канівці[4], село; Котлів, село; Крутьки[4], село; Лихоліти[4], село; Мельники[4], село; Митьки, село; Мойсинці, село; Москаленки, село; Мотишинці, село; Наліски, село; Пищики, село; Ревбинці[4], село; Скородистик, село; Сомовиця, село; Старе село. Хутори: Коропа Федора, козака; Рубана Федора, козака.
В Рум'янцевському описі 1765—1769 років до сотні долучено села Білки, Коврай, Краснохижинець, Медники, Отари, Приліпки.
Майже всі ці поселення У 1959-60 роках будуть затоплені Кременчуцьким водосховищем. Виключеня складуть Іркліїв, Коврай та ще 7-м найпівнічніших поселень сотні, що з 1757 року будуть у складі відновленої Канівцівській сотні.
Опис Іркліївської сотні[ред. | ред. код]
За описом Київського намісництва 1781 року наявні наступні дані про кількість сіл та населення Іркліївської сотні напередодні ліквідації[5]:
| Населені пункти Іркліївської сотні [1] | Дворян і шляхетства | Різночинців | Духовенства | Церковників | Греків | Хат | Всього | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| козаків виборних | козаків підпомічників | міщан | посполитих коронних, в тому числі рангових | посполитих власницьких, різночинських і козацьких підсусідків | хат | за останньою 1764 року ревізії душ | ||||||
| У Золотоніському повіті: | ||||||||||||
| слобода Більки | — | — | — | — | — | 10 | 18 | — | — | 4 | 32 | 3// |
| У Городиському повіті: | ||||||||||||
| містечко Іркліїв | 5 | 25 | 6 | 4 | — | 186 | 147 | — | 5 | 199 | 537 | — |
| село Скородистик | — | 4 | 1 | 3 | — | 159 | 24 | — | — | 21 | 204 | — |
| село Митьки | 1 | 2 | 1 | 2 | — | 86 | 17 | — | 26 | 32 | 161 | — |
| село Самовиця | 1 | 2 | 1 | 1 | — | 26 | 36 | — | — | 8 | 70 | — |
| село Мутишанці | — | — | 1 | 1 | — | 20 | 17 | — | — | 3 | 40 | — |
| село Пищики | — | 1 | 2 | 2 | — | 39 | 35 | — | — | 5 | 79 | — |
| селище Бузьки | — | 1 | — | — | — | 55 | 17 | — | — | 9 | 81 | — |
| селище Коврай | 1 | — | — | — | — | — | — | — | — | 85 | 85 | — |
| селище Демки | — | 1 | — | — | — | 56 | 35 | — | — | 2 | 93 | — |
| село Мойсенці | — | — | 1 | — | — | 95 | 14 | — | — | 3 | 112 | — |
| село Васютинці і селище Старі Васютинці | 1 | 7 | 2 | — | — | 261 | 124 | — | — | 69 | 454 | — |
| селище На Лісняхь | — | — | — | — | — | 30 | 18 | — | — | — | 48 | — |
| селище Котлів | — | — | — | — | — | 40 | 9 | — | — | 11 | 60 | — |
| село Москаленки | — | 2 | 2 | — | — | 117 | 39 | — | — | 15 | 171 | — |
| 1. хутір Бунчукового товарища Красовського | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 4 | 4 | — |
| 2. хутір козака Коцового | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 1 | 1 | — |
| 3. хутір полкового канцеляриста Ясѣнського | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 1 | 1 | — |
| 4. хутір сотника Лукашевича | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 12 | 12 | — |
| 5. хутір козака Ляха | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 3 | 3 | — |
| 6. хутір військового канцеляриста Жулая | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 2 | 2 | — |
| 7. хутір козака Богуша | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 1 | 1 | — |
| 8. хутір намісника Александровича | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 1 | 1 | — |
| 9. хутір Мѣзин | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 2 | 2 | — |
| 10. хутір возного Гайдовського | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 1 | 1 | — |
| 11. хутір бунчукового товариша Требинського | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 1 | 1 | — |
| 12. хутір того ж Требинського | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 12 | 12 | — |
| 13. хутір значкового товариша Красовського | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 2 | 2 | — |
| 14. хутір козака Касименка | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 3 | 3 | — |
| 15. хутір військового канцеляриста Жулая | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 2 | 2 | — |
| 16. хутір козака Грушки | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 1 | 1 | — |
| 17. хутір возного Журби | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 1 | 1 | — |
| 18. хутір значкового товариша Мигрина | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 2 | 2 | — |
| 19. хутір отамана Явтушевського | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 1 | 1 | — |
| 20. хутір осавула сотенного Войни | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 1 | 1 | — |
| 21. хутір козака виборного Митѣ | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 1 | 1 | — |
| 22. хутір отамана сотенного Санка | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 2 | 2 | — |
| 23. хутір військового канцеляриста Жулая | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 2 | 2 | — |
| 24. хутір козака Якима Митѣ | — | — | — | — | — | 1 | — | — | — | 1 | 2 | — |
| 25. хутір козаків Ковтунів | — | — | — | — | — | 1 | — | — | — | — | 1 | — |
| 26. хутір отамана Устимова | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 6 | 6 | — |
| 27. хутір козаків Вирвикішок | — | — | — | — | — | 4 | — | — | — | 2 | 6 | — |
| Разом у частині сотні Іркліївської | 9 | 45 | 17 | 13 | — | 1176 | 532 | — | 31 | 530 | 2269 | 4782 |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д За описом Київського намісництва у 1781 р.
- ↑ а б в г д е ж и к л м У 1959-60 роках затоплене Кременчуцьким водосховищем
- ↑ а б в У 1959-60 роках переселене у зв'язку із затопленням Кременчуцьким водосховищем
- ↑ а б в г д е З 1757 року в складі Канівцівської сотні
- ↑ Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 108, 143
Література[ред. | ред. код]
- Заруба В. М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648—1782 рр. — Дніпропетровськ, 2007. — С.145-146.
- Заруба В. М. Українські серби Угричичі-Требинські. Історико-генеалогічне дослідження. Дніпро: Ліра, 2023. 490 с., іл.
- Кривошея В. В. Українська козацька старшина. Ч 1. Реєстр урядників гетьманської адміністрації. — Вид. 2-ге, доповнене, уточнене і виправлене. — К.: Стилос, 2005. — С. 159—160.
