Іонов В'ячеслав Анатолійович
| Іонов В'ячеслав Анатолійович | ||
|---|---|---|
 Молодший сержант | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 20 травня 1978 Луцьк | |
| Смерть | 29 серпня 2014 (36 років) Многопілля | |
| Поховання | Луцьке головне міське кладовище (Гаразджа)d  | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  Сухопутні війська | |
| Рід військ |  Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
В'ячесла́в Анато́лійович Іо́нов (нар. 20 травня 1978 — пом. 29 серпня 2014) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Народився 1978 року в місті Луцьк. Закінчив 1995 року луцьку ЗОШ № 10, Рожищенський ветеринарний технікум. У 1996—1997 роках проходив строкову службу в лавах ЗСУ; звільнився у званні молодшого сержанта. 2000 року зареєструвався підприємцем; займався ремонтно-будівельними роботами.
Призваний за мобілізацією 11 квітня 2014 року, командир БМП 8-ї роти 3-го батальйону 51-ї окремої механізованої бригади.
Востаннє телефонував рідним 28 серпня з шостого блокпоста під Многопіллям (Донецька область). Під час прориву з оточення під Іловайськом 29 серпня був у другій колоні, у БМП влучив снаряд, машина загорілася, у тому ж БМП загинув комбриг 51-ї бригади Павло Півоваренко.
Довгий час перебував у списку розшуку, ідентифікований за експертизою ДНК. 18 лютого 2015 року в Луцьку воїна провели в останню путь та поховали на Алеї почесних поховань міського цвинтаря у селі Гаразджа.
Залишилися мама Надія Юхимівна та молодший брат.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений:
- 17 липня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[1]
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 3, місце 37
- Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[2]
- відзнака 51-ї ОМБр «За мужність та відвагу» (посмертно)
- Іловайський Хрест (посмертно)
- Почесний громадянин міста Луцьк (2018; посмертно)[3]
- ↑ Указ Президента України від 17 липня 2015 року № 436/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Ранковий церемоніал вшанування загиблих героїв 29 серпня
- ↑ Почесний громадянин міста
- Небесна Гвардія[недоступне посилання з червня 2019]
- Іонов Вячеслав Анатолійович [Архівовано 20 травня 2021 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті загиблих
 | Це незавершена стаття про військовослужбовця Сил оборони України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |