Інформаційна парадигма
Парадигма — це система форм, уявлень та цінностей одного поняття, які відображають його видозміну, історичний шлях, заради досягнення ідеального поняття.
Найбільш загально суть Інформаційної парадигми можна описати словами кібернетика Стаффорда Біра: «Інформація — це дані, які змінюють нас».
Нині щоб зробити певну дію, буває необхідно або корисно мати деякий набір відомостей, що стосується предмета дії. Важливо не тільки що повідомляється, а й коли повідомляється: отримувати відомості треба в потрібний момент, щоб вони могли вплинути на прийняття рішення.
Наукові відкриття XX століття дозволили краще зрозуміти яким чином людина отримує, обробляє і передає інформацію. Те, що раніше сприймалося як комплекс маловідомих явищ, які стоять за словами «пам'ять», «розум» тощо, постало як механізми — отже, ми могли почати розуміти, «як це діє», а також звідки беруться помилки. Ці відкриття привели до пошуків у напрямку «штучного інтелекту».
Одним з центральних відкриттів в рамках інформаційної парадигми стало те, що кількість людських ресурсів, що витрачаються на процеси обробки, зберігання, передачі інформації, обмежена — як обмежені певним обсягом бітів вінчестер і оперативна пам'ять комп'ютера. Людську увагу можливо виміряти — звідси виникла ідея «економіки уваги». Наприклад, важливим одкровенням було те, що людська пам'ять в стані працювати одночасно з сімома плюс-мінус двома темами.
Звідси постає проблема нового ставлення до взаємодії людей. Слід ставитися з повагою до когнітивних можливостей людини, не перевантажувати її увагу зайвим обсягом інформації. Але головне — слід максимально чітко і достовірно передавати інформацію. Проблема в тому, що для цього необхідно нічого не додавати від себе, бути максимально прозорим. Бути посередником, бути медіумом. Протилежність цього принципу сформована Маршаллом Маклуеном: «Медіа — і є саме повідомлення»
Джерела[ред. | ред. код]
- Поваренная книга медиа-активиста
- Партико З. В. Сучасна парадигма теорії інформації // Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Філологічні науки. 2008. Вип. 17. С. 36-40.
- Partyko, Z. V. The modern paradigm of information science: Informology // Automatic documentation and mathematical linguistics. Translations of selected articles from nauchno-tekhnicheskaia informatsiia. 2009. Vol. 43. № 6. P. 311-320.
Посилання[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
 | Ця стаття не містить посилань на джерела. (травень 2011) |
