Інтерналізм
Інтерналізм — методологічний напрям в історії і філософії науки, що визнає рушійною силою розвитку науки внутрішні, інтелектуальні (філософські, власне наукові) фактори. Виник у кінці 1930-х років, як реакція на екстерналізм.
Інтерналізм розглядає в якості основної рушійної сили розвитку науки внутрішні чинники: об'єктивну логіку виникнення і вирішення проблем, еволюцію інтелектуальних традицій і дослідницьких програм. Даний напрям представлено в працях істориків науки А. Койре, А. Р. Холла, Г. Герлака та ін.
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- https://archive.org/stream/literaturoznavchat1#page/n429/mode/2up Інтерналізм // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 429.
|
