Інститут прикладної астрономії РАН

Інститут прикладної астрономії РАН
ИПА РАН
59°56′56″ пн. ш. 30°20′42″ сх. д. / 59.94888888891666312° пн. ш. 30.34500000002777753° сх. д. / 59.94888888891666312; 30.34500000002777753Координати: 59°56′56″ пн. ш. 30°20′42″ сх. д. / 59.94888888891666312° пн. ш. 30.34500000002777753° сх. д. / 59.94888888891666312; 30.34500000002777753
Тип інститут Російської академії наукd
Країна  Росія
Співробітників 300 осіб
Приналежність Physical Sciences Divisiond і Міністерство науки та вищої освіти РФd[1]
Сайт iaaras.ru​(рос.)
Мапа
CMNS: IAA-RAN у Вікісховищі

Інститут прикладної астрономії (повна офіційна назва — «Федеральна державна бюджетна установа науки Інститут прикладної астрономії Російської академії наук», скорочене — ІПА РАН[2]) — один з найбільших[джерело не вказано 3074 дня] астрономічних інститутів світу, що веде дослідження в галузі нових методів астрометрії і геодинаміки, ефемеридної астрономії, класичної та релятивістської небесної механіки, радіоастрономії і радіоінтерферометрії, космічної геодезії та фундаментального координатно-часового забезпечення.

Керівники[ред. | ред. код]

Історія[ред. | ред. код]

ІПА РАН був утворений 13 листопада 1987 року за постановою Президії АН СРСР N941.

З початку 2012 року змінено тип і повне найменування інституту на «Федеральна державна бюджетна установа науки Інститут прикладної астрономії Російської академії наук», за постановою Президії РАН № 262 від 13 грудня 2011 року[3][4]. Скорочена назва залишилося колишньою — ІПА РАН.

Основні напрямки наукової діяльності[ред. | ред. код]

  • Дослідження в галузі астрономії, ефемеридної астрономії та космічної геодезії.
  • Дослідження в галузі наземної радіоінтерферометрії з наддовгими базами та радіоастрономії.
  • Дослідження в галузі класичної та релятивістської небесної механіки.
  • Дослідження в галузі фундаментального координатно-часового забезпечення.
  • Побудова фундаментальних систем відліку та визначення параметрів обертання Землі.
  • Дослідження в галузі радіоастрономічного та геодезичного приладобудування.
  • Видання астрономічних і спеціалізованих щорічників, ефемерид малих планет та інших офіційних координатно-часових видань.
  • Експлуатація та модернізація систем програмного забезпечення радіоінтерферометричної мережі «Квазар-КВО».

Відділення інституту[ред. | ред. код]

Відділення радіоастрономічної апаратури[ред. | ред. код]

  • Лабораторія антен і антенних вимірювань
  • Лабораторія радіоастрономічних приймальних пристроїв
  • Лабораторія перетворення і реєстрації сигналів
  • Лабораторія часу і частоти
  • Лабораторія кореляційної обробки
  • Лабораторія інформаційних та обчислювальних систем
  • Центр кореляційної обробки

Відділення радіоастрономічних спостережень[ред. | ред. код]

Відділення фундаментальної і прикладної астрономії[ред. | ред. код]

  • Лабораторія ефемеридної астрономії
  • Лабораторія астрономічних щорічників
  • Лабораторія космічної геодезії та обертання Землі
  • Лабораторія малих тіл Сонячної системи
  • Група релятивістської небесної механіки

Дослідне виробництво[ред. | ред. код]

  • Конструкторсько-технологічна група
  • Радіомонтажна ділянка
  • Механічна ділянка
  • Слюсарна ділянка
  • Зварювальна ділянка

Філія кафедри радіофізики СПбПУ[ред. | ред. код]

Базова кафедра радіоастрономії СПбДЕТУ «ЛЕТІ»[ред. | ред. код]

Видання[ред. | ред. код]

ІПА РАН видає російські і міжнародні астрономічні щорічники і альманахи, які містять ефемериди Сонця, Місяця, великих і малих планет і зірок, обчислені з максимальною точністю у відповідності зі стандартами, затвердженими Міжнародним астрономічним союзом, а також відомості про різні астрономічні явища — затемнення Сонця і Місяця, сходи і заходи Сонця та Місяця, планетні конфігурації тощо. Ці видання є єдиними офіційними ефемеридними документами в Росії, якими можуть користуватися різні споживачі та які можуть слугувати ефемеридним стандартом у будь-яких роботах.

Інститут прикладної астрономії РАН видає щотижневі бюлетені визначення параметрів обертання Землі, що включають результати обробки радіоінтерферометричних, лазерних і супутникових спостережень на глобальних мережах станцій, їх порівняння з даними Міжнародної служби обертання Землі та річний прогноз.

Спостереження[ред. | ред. код]

Інститут прикладної астрономії РАН веде регулярні радіоінтерферометричні і радіоастрономічні спостереження на радіоастрономічних обсерваторіях мережі «Квазар-КВО» за міжнародними та російськими програмами.

Розташування[ред. | ред. код]

Підрозділи Інституту прикладної астрономії РАН розташовані в чотирьох суб'єктах Російської Федерації: (Санкт-Петербург, Ленінградська область, Карачаєво-Черкеська Республіка, Республіка Бурятія).

  • 191187, Санкт-Петербург, наб. Кутузова, д. 10
  • 197110, Санкт-Петербург, вул. Жданівська, буд. 8
  • 188833, Ленінградська область, Приозерський р-н, сел. Світле (обсерваторія «Світле»)
  • 369140, Карачаєво-Черкеська республіка, Зеленчуцький р-н (обсерваторія «Зеленчуцька»)
  • 671021, Республіка Бурятія, Тункинський р-н, урочище Бадари (обсерваторія «Бадари»)

Відомі співробітники[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ ИПА РАН. Официальный сайт. Архів оригіналу за 2 серпня 2016. Процитовано 16 квітня 2019.п
  2. ↑ Постановление Президиума РАН № 262. РАН. 13 грудня 2011. Архів оригіналу за 10 жовтня 2016. Процитовано 16 квітня 2019.п
  3. ↑ Приложение 1 к Постановлению Президиума РАН № 262. — 2011. — 13 грудня. Архівовано з джерела 31 грудня 2017. Процитовано 16 квітня 2019.п
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Інститут_прикладної_астрономії_РАН&oldid=41950782