Імперія Сонця (роман)
| Імперія Сонця | ||||
|---|---|---|---|---|
| Empire of the Sun | ||||
| Жанр | автобіографічний, військовий | |||
| Тема | Друга світова війна | |||
| Автор | Джеймс Баллард | |||
| Мова | англійська | |||
| Опубліковано | 1984 | |||
| Країна | .svg){kind=small} Велика Британія | |||
| Видавництво | Віктор Голланц Лтд | |||
| Наступний твір | The Kindness of Womend | |||
| ISBN-13: | 978-0-575-03483-9 | |||
| ISBN-10: | 0-575-03483-1 | |||
| | ||||
«Імперія Сонця» (англ. Empire of the Sun) — роман англійського письменника Джеймса Балларда 1984 року; йому було приасуджено Меморіальну премію Джеймса Тейта Блек та потрапив до шорт-листа премії Букерівську премію[1]. Як і попередній роман Балларда «Час мертвих» (опублікована в збірці «Міфи найближчого майбутнього»), вона по суті є вигадкою, але широко спирається на досвід Балларда у Другій світовій війні. Назва роману походить від етимології назви Японії.
Згодом Баллард написав про свій дитячий досвід у Китаї та про створення однойменного фільму в своїй автобіографії «Чудеса життя».
Сюжет[ред. | ред. код]
У романі розповідається історія британського хлопчика Джеймі (Джима) Грема (названого на честь двох імен Балларда, «Джеймс Грем»), який прожив з батьками в Шанхаї. Після нападу на Перл-Гарбор Японія окуповує Шанхайське міжнародне поселення, і в наступному хаосі Джим відокремлюється від батьків.
Він проводить деякий час у занедбаних особняках, живучи на залишках упакованої їжі. Вичерпавши запаси їжі, він вирішує спробувати здатися Імператорській японській армії. Після багатьох спроб він нарешті досягає успіху, і його інтернують у Центр цивільних зборів міста Лунхуа.
Хоча японці є «офіційно» ворогами, Джим частково ідентифікує їх з собою, тому що обожнює пілотів з їх чудовими машинами, і тому, що відчуває, що Лунхуа все ще є для нього порівняно безпечнішим місцем.
Ближче до кінця війни, коли японська армія розпадається, починається нестача продовольства. Джим ледве виживає, а люди навколо нього голодують до смерті. В'язнів табору змушують маршем йти до Нантао, і багато хто гине по маршруту. Потім Джим покидає марш і рятується від голоду завдяки американським бомбардувальникам. Джим повертається до табору Лунхуа, а незабаром після цього з батьками вирушає до своєї довоєнної резиденції.
Екранізація[ред. | ред. код]
У 1987 році Том Стоппард адаптував книгу під кіносценарій. Сценарій був знятий Стівеном Спілбергом, схвалений критиками, номінований на шість «Оскарів»[2] і виграти три премії Британської академії (за кінематографію, музику та звук). У головних ролях знявлия 13-річний Крістіан Бейл[3], а також Джон Малкович та Міранда Річардсон; у фільмі також з'явився 21-річний Бен Стіллер у драматичній ролі.
Література[ред. | ред. код]
- Rossi, Umberto (2008). Mind is the Battlefield: Reading Ballard's ‘Life Trilogy’ as War Literature. У J. Baxter (ред.). J.G. Ballard, Contemporary Critical Perspectives. London: Continuum. с. 66—77.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Bruce Weber (21 квітня 2009). J.G. Ballard, Empire of the Sun Author, Dies at 78. The New York Times. Архів оригіналу за 10 жовтня 2015. Процитовано 18 березня 2015.
- ↑ Meriah Doty (27 липня 2012). Christian Bale's first major film role: ‘Empire of the Sun'. Yahoo! Movies. Архів оригіналу за 26 травня 2015. Процитовано 26 травня 2015.
- ↑ Sharon Knolle (4 грудня 2012). 'Empire Of The Sun' Cast: Where Are They Now?. The Moviefone Blog. Архів оригіналу за 26 травня 2015. Процитовано 26 травня 2015.
Посилання[ред. | ред. код]
- Listen to J. G. Ballard discussing Empire of the Sun [Архівовано 23 вересня 2020 у Wayback Machine.] - a British Library recording
- Empire of the Sun [Архівовано 3 серпня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)