Ільїнське (Зеленодольский район)
| село Ільїнське | |
|---|---|
| тат. Ильински, рос. Ильинское | |
| Країна |  Росія |
| Суб'єкт Російської Федерації | Татарстан |
| Муніципальний район | Зеленодольський район |
| Поселення | Айшинське сільське поселення |
| Код ЗКАТУ: | 92228000003 |
| Код ЗКТМО: | 92628404106 |
| Основні дані | |
| Час заснування | друга половина XVII століття |
| Населення | 91[1] |
| Поштові індекси | 422522 |
| Телефонний код | +7 84371 |
| Географічні координати: | 55°52′55″ пн. ш. 48°40′22″ сх. д. / 55.88204900002777720° пн. ш. 48.67299000002777376° сх. д.Координати: 55°52′55″ пн. ш. 48°40′22″ сх. д. / 55.88204900002777720° пн. ш. 48.67299000002777376° сх. д. |
| Часовий пояс | +3 |
| Найближча залізнична станція | Атлашкіно |
| Відстань | |
| До залізничної станції: | 4 км |
| До центру муніципального району/міського округу (км): | |
| - фізична: - залізницею: - автошляхами: | А295 |
| Мапа | |
  Ільїнське | |
|
| |
Ільї́нське (рос. Ильинское), застаріле Ошланде́р (марій. Ошландер), Уразли́ (тат. Уразлы), Ура́зліно (рос. Уразлино)[1] — село в Зеленодольському районі Республіки Татарстан (Росія). Підпорядковане Айшинському сільському поселенню.
Ільїнське розташоване за 12 км на схід від міста Зеленодольськ[1] та в 30 км на північний захід від Казані. Найближчий населений пункт — село Айша, розташоване за 2 км на південний захід. З півночі до Ільїнського прилягає південний берег однойменного озера, з нього витікає річка Сумка, яка огинає село з заходу. Крім того, з заходу і півдня село огинає автомагістраль Казань — Нижній Новгород (А295, за 0,5—1 км від околиць), на сході село межує із кордоном Раїфської ділянки Волзько-Камського заповідника.
За Всеросійським переписом 2002 року в цьому населеному пункті проживала 91 особа, переважно росіяни[1]. Мешканці Ільїнського займаються землеробством і скотарством. Село відоме визначними об'єктами: пам'яткою архітектури XIX століття — храмом пророка Іллі та пам'яткою природи «Ільїнська балка», що являє собою сфагнове болото із незвичними для Татарстану північними видами рослин[2].
Історія[ред. | ред. код]
Ільїнське засноване в другій половині XVII століття як вотчина розташованого неподалік Раїфського Богородицького монастиря. Спочатку його населяли винятково марійці, які називали село Ошландер, а місцеві татари зазначали його як Уразли. В російських документах остання назва перетворилась на Уразліно. Марійське поселення входило до складу Великопаратської сотні. 1764 року його мешканці були переведені до розряду економічних селян, а пізніше стали державними селянами. Їхніми заняттями були землеробство, скотарство, рибальство, бджільництво, ковальство, столярство, ткацтво, виробництво деревного вугілля[1].
У 1816—1827 роках в селі збудували православну Ільїнську церкву, від якої і походить його сучасна назва. 1875 року тут відкрили земську школу. В цей період земельний наділ усієї ільїнської громади налічував 1116,7 десятин, у селі працювали два вітряки та п'ять крамниць, що торгували дрібним крамом. З другої половини XIX століття і до 1920 року село було центром Ільїнської волості Казанського уїзду Казанської губернії. З приходом радянської влади воно зазнало неодноразових змін адміністративного підпорядкування: з 1920 року входило до Арського кантону Татарської АРСР, з 14 лютого 1927 року — до Казанського району, з 4 серпня 1938 року — до Юдинського району. З 16 липня 1958 року і дотепер село знаходиться у складі Зеленодольского району[1].
| Зміни населення | |
|---|---|
| Рік | Населення |
| 1782 | 72 |
| 1859 | 384 |
| 1897 | 546 |
| 1908 | 572 |
| 1920 | 680 |
| 1926 | 767 |
| 1938 | 573 |
| 1949 | 700 |
| 1958 | 435 |
| 1970 | 308 |
| 1979 | 292 |
| 1989 | 145 |
| 2002 | 91 |
| У 1782 році враховані тільки чоловіки. Джерело:[1] | |