Ізраїльсько-сербські відносини

Ізраїльсько-сербські відносини

Сербія
Сербія
Ізраїль
Ізраїль

Ізраїльсько-сербські відносини — двосторонні дипломатичні відносини між Сербією та Ізраїлем. Дипломатичні відносини між двома країнами були встановлені 31 січня 1992 року, коли Сербія була частиною СФР Югославія (Сербія та Чорногорія). У Ізраїлю є посольство в Белграді, у Сербії є посольство у Тель-Авіві[1]. Обидві країни підтримують економічні і культурні зв'язки, в тому числі завдяки невеликій громаді євреїв з колишньої Югославії, які проживають сьогодні в Ізраїлі.

Історія[ред. | ред. код]

Єврейські громади в Сербії[ред. | ред. код]

Перші згадки про єврейські громади у Белграді відносяться до XIII століття: мова йде як про ашкеназські, так і про сефардскі громади. Перші євреї, що осіли у місті, прибули з Італії і Дубровника, а пізніше з Угорщини та Іспанії[2].

Єврейські громади на Балканах значно збільшилися у XV і XVI століттях завдяки біженцям з Іспанії та Португалії. Султан Османської імперії Баязид II з радістю приймав євреїв у своїй імперії. Євреї зайнялися торгівлею між різними провінціями Османської імперії, ставши важливою частиною у торгівлі сіллю[3]. У північній провінції Воєводина, яка була під австрійським правлінням, євреї осіли у XVIII столітті, особливо після 1782 Edict of Tolerance імператора Йосифа II, який дарував євреям релігійну свободу[4].

Єврейська громада значно розвивалася до і після Першої світової війни згідно з релігійною автономією, яку вона отримала, були засновані численні єврейські освітні центри і синагоги як для ашкензов, так і для сефардів. До 1939 року в Белграді проживали приблизно 10 400 євреїв.

Більшість євреїв, що жили в Сербії, були вбиті під час Голокосту. Під час війни багато євреїв отримали притулок у югославських партизанів, очолюваних Иосипом Брозом Тіто, багато з них боролися разом з партизанами. Цивільне населення Сербії займався порятунком тисяч югославських євреїв у цей період.[5] Після війни багато вижили поступово емігрували в Ізраїль.

Згідно з переписом 2011 року в Сербії зареєстровано 578 євреїв, що живуть головним чином в Белграді і Воєводині[6].

Відносини з СФРЮ[ред. | ред. код]

СФР Югославія і Ізраїль встановили дипломатичний відносини у 1948 році. До 1952 року з Югославії у Ізраїль репатріювали 7'578 євреїв. Упродовж цього періоду Югославія дотримувалася по великому рахунку нейтральної позиції у арабо-ізраїльському конфлікті, але зберегла зв'язки з Ізраелем і допомагала у репатріації євреїв[7].

Югославія порвала всі дипломатичні зв'язки з Ізраилем після Шестидненної війни 1967 року, і відтоді дотримувалася про-арабської політики. Після розпаду Югославії, новостворена Сербія та Чорногорія відновила зв'язки 31 січня 1992 року, у пошуках певної міжнародної підтримки, так як вона була практично ізольована від міжнародної спільноти під час Югославских війн[8].

Політичні відносини[ред. | ред. код]

Припушення ізраїльської зброї серед сербів у Боснії[ред. | ред. код]

У 1995 році ізраїльські постачальники зброї з'явились серед сербських військових у Боснії. Однак, на той час не було ясно, на скільки об'ємні були поставки і чи були вони представниками державними або приватними продавцями зброї, і чи знав ізраїльський уряд і чи схвалювало воно такі оборутки[9].

Згодом повідомлялося, що Ізраїль навмисно надаав озброєння сербам під час Боснійської війни, можливо через про-сербські позиції уряду на той час, або можливо в обмін на дозвіл імміграції общини сараївських євреїв до Ізраїлю[10][11]. Припускалося, що  «Моссад» несе відповідальність за поставку зброї сербський групам[12].

Позиція Сербії у «палестинському» питанні[ред. | ред. код]

У 2011 році Сербія голосувала за те, щоб визнати т.з. Палестину 195-ма членами ЮНЕСКО проти волі Ізраїля. Белград заявив, що не став би заперечувати проти визнання «палестинської» незалежності, якщо би таке питання постало би на порядку денному Генеральної Асамблеї ООН[13].

Економічні зв'язки[ред. | ред. код]

Економічні зв'язки між Ізраїлем і Сербією стрімко поширюються з 2009 року, частково через скасування візових обмежень між двома країнами у вересні того ж року. 1 лютого 2012 року президент Сербії Борис Тадич відзначив під час церемонії, присвяченій 20-річчю поновлення дипломатичних відносин, що ізраїльські компанії інвестували у інфраструктуру Сербії понад €1 млрд.

У жовтні 2009 року міністр внутрішніх справ Сербії Івиця Дачич відвідав Ізраїль з офіційним візитом, у ході якого було підписано угоду між урядами двох країн про співпрацю у боротьбі із злочинністю, незаконною торгівлею і зловживанням наркотиками і психоактивними речовинами, тероризмом та другими серйозними злочинний діями[14].

Туризм[ред. | ред. код]

Після скасування візових обмежень між двома країнами у вересні 2009 року, Ізраїль залучає до себе сербських туристів через своє посольство у Белграді. Це включає у себе рекламу на білбордах і громадських автобусах у Белграді, рекламуючи Ізраїль як морське і сонячне направлення на літо під слоганом «Oseti Izrael» («Відчуй Ізраїль»). У 2011 році ізраїльське посольство почало кампанію по рекламі туризму під слоганом «Ja volim Tel Aviv» («Я люблю Тель-Авів»), яка включала у себе споруду «пляжу» у місті Нови Сад, що мав нагадувати типовий пляж у ізраїльському Тель-Авіві і використовується як майданчик для вечірок і активної реклами туризму в Ізраїлі. Згідно даним Ізраїльського центрального бюро статистики, у 2011 році 4'700 сербів відвідало з туристичною ціллю Ізраїль (у 2009 році їх було 1'400 осіб, а у 2010 році — 3'000 сербів)[15][16].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Embassy of the Republic of Serbia — Tel Aviv, Israel. Архів оригіналу за 3 березня 2020. Процитовано 9 травня 2018.
  2. http://jic.tau.ac.il/moreshet/_repositoryTL15/1000332010.pdf[недоступне посилання з лютого 2019]
  3. Virtual Jewish History Tour – Serbia and Montenegro. Jewish virtual library. Архів оригіналу за 28 листопада 2016. Процитовано 9 травня 2018.
  4. Yugoslavia. Jewish virtual library. Архів оригіналу за 2 жовтня 2016. Процитовано 9 травня 2018.
  5. Why is Israel waffling on Kosovo?, by LARRY DERFNER, and GIL SEDAN
  6. 2011 Census of Population, Households and Dwellings in the Republic of Serbia: Religion, Mother Tongue and Ethnicity (PDF). Statistical Office of the Republic of Serbia. 2013. Архів оригіналу (PDF) за 15 липня 2014.
  7. Ćulibrk, Jovan. The State of Israel and its Relations with the Successor States of the Former Yugoslavia during the Balkan Conflict in 1990s and in its Aftermath. Архів оригіналу за 23 січня 2013. Процитовано 9 травня 2018.
  8. Israel Ministry of Foreign Affairs — February 1, 2012 — Israel and Serbia mark 20 years since renewal of diplomatic ties. Архів оригіналу за 22 грудня 2018. Процитовано 9 травня 2018.
  9. Politics and Society in Modern Israel: Myths and Realities, By Adam Garfinkle, M.E. Sharpe, 7 Dec 1999, page 194
  10. How are Bosnia's Serbs getting Israeli arms?, By Tom Sawicki, The Jerusalem Report, January 1995
  11. Intelligence and the War in Bosnia, 1992—1995 (New Brunswick, N.J.: Transaction, 2003), 215.
  12. America used Islamists to arm the Bosnian Muslims [Архівовано 2 серпня 2020 у Wayback Machine.] Richard J Aldrich, Monday 22 April 2002, The Guardian
  13. Adar Primor (13 березня 2012). Israel, between Serbia and Kosovo. Haaretz. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 18 березня 2012.
  14. «Israel firm in refusing to recognize Kosovo» [Архівовано 2009-11-03 у Wayback Machine.], B92, 2009-10-28
  15. Архівована копія. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 9 травня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  16. Архівована копія. Архів оригіналу за 22 жовтня 2013. Процитовано 9 травня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)