Іван Ходкевич
| Іван Ходкевич | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1420 |
| Помер | 1484[1] |
| Країна |  Велике князівство Литовське |
| Посада | Київський воєвода[1], луцький староста[2], маршалок господарський[3], Мінський старостаd, лідський старостаd[3] і Вітебський намісникd |
| Конфесія | православ'я |
| Рід | Ходкевичі |
| Батько | Ходко Юрійович |
| У шлюбі з | Агнешка (Явнута) Більськаd |
| Діти | Олександр Іванович Ходкевич і Аграфена Ходкевичd[4] |
 | |
Іван Ходкевич (? — 1484) — руський боярин, військовий та державний діяч Великого князівства Литовського. Завдяки одруженню з Агнешкою Бельською, двоюрідною сестрою Казимира IV Ягеллончика, він дістав уряд старости луцького (1473), а пізніше воєводи київського (1480).
Біографія[ред. | ред. код]
Син протопласта роду Ходкевичів — Ходка Юрійовича, походив з руської боярської родини.
Як литовський маршалок був послом станів литовських на сеймі в Парчеві 1453 року. У 1458 і 1466 роках — учасник Тринадцятирічної війни на боці литовсько-руських частин.
В 1466 році командував відділом війська Великого князівства Литовського, яке разом з поляками воювало проти хрестоносців під час облоги Хойниці. В 1470 році став маршалком господарським. В жовтні 1471 був послом до Корони Польської, намагався отримати підмогу. В 1474 брав участь у виправі проти короля Угорщини Матея, командував відділком. В 1476 році підписав лист митрополита Мисаїла до Папи Сікста IV; того ж року став намісником вітебським.
У 1480 році став старостою луцьким та, згодом, київським воєводою, що викликало незадоволення князя Михайла Олельковича, який разом з Федором Більським, Іваном Гольшанським змовилися зробити замах на життя короля та його родини. Ймовірно саме Іван Ходкевич був одним з тих хто розкрив змову, оскільки був швагром Федора Івановича Більського. На початку урядувння в Києві мав приязні стосунки з Менґлі-Ґераєм.
1 вересня 1482 року кримський хан Менглі-Герай, за намовлянням московського князя Івана III, напав на Київ, здобув замок, спалив собори і церкви, захопив у полон багато людей, з ними київського воєводу Івана Ходкевича з дружиною.
Помер в татарському полоні у 1484 році[5].
Сім'я і діти[ред. | ред. код]
Аґнєшка (чи Явнута[6]) — дружина, донька князя Івана Більського була звільнена з татарської неволі разом з дітьми за сприяння великого князя Казимира Ягеллончика.
- Олександр Ходкевич (бл. 1475—1549) — воєвода Новогрудський
- Аграфена — дружина мінського намісника, князя Богдана Івановича Заславського (1486–1528)
- Якумила — померла в татарському полоні.
Ягеллони за заслуги Івана вивели його нащадків в лави чільних шляхтичів.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Urzędnicy województw kijowskiego i czernihowskiego XV-XVIII wieku: spisy — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 2002. — С. 66. — 344 с. — ISBN 83-85213-37-6
- ↑ Urzędnicy wołyńscy XIV-XVIII wieku: spisy / за ред. M. Wolski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 2007. — С. 95. — 188 с. — ISBN 978-83-85213-51-2
- ↑ а б Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 174.
- ↑ Князі Друцкія-Горскія ў Вялікім Княстве Літоўскім у XV—XVIII стст. / за ред. В. У. Галубовіч, С. А. Рыбчонак, А. І. Шаланда — 2016. — С. 69. — 400 с. — ISBN 978-985-90380-3-7
- ↑ Józef Jasnowski. Chodkiewicz Iwan vel Chodkiewicz Iwaszka h. Kościesza (†1484)… S. 361
- ↑ Książęta Bielscy [Архівовано 21 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Józef Jasnowski. Chodkiewicz Iwan vel Chodkiewicz Iwaszka h. Kościesza (†1484) / Polski Słownik Biograficzny: Kraków, 1937.— t. ІІІ/1, zeszyt 11.— 480 s.— S. 361 (пол.)
- Chodkiewiczowie (01) (пол.)
| Попередник Мартин Гаштовт |  | Воєвода Київський 1480-1482 | | Наступник Юрій Пац |