Іван Стефан

Іван Стефан
Цар Болгарії
Правління	1330—1331
Попередник	Михайло I Шишман
Наступник	Іван Александр
Біографічні дані
Народження	1308
Смерть	1373[1] Неаполь, Неаполітанське королівство
Династія	Шишмановичі
Батько	Михайло I Шишман
Мати	Анна Неда

Іван Стефан (болг. Иван Стефан, ? — 1343?) — цар Болгарії у 1330—1331 роках.

Походження[ред. | ред. код]

Іван Стефан був старшим сином царя Болгарії Михайла Шишмана та його першої дружини Анни Неди. З батьківського боку вів своє походження від куманського роду Шишмановичів. З материнської лінії доводився онуком королю Сербії Стефану Урошу II та його третій дружині Анні Тертер, уродженій болгарській царівні.

Життєпис[ред. | ред. код]

Точна дата народження Івана Стефана невідома. Знано, що у 1323 році його батько Михайло Шишман проголосив Івана Стефана співправителем. Та наступного року Михайло розлучився з його матір'ю через те, що був змушений укласти мир із Візантією і для закріплення дружніх відносин одружитися із візантійською принцесою. Синів і колишню дружину він відправив до монастиря. Через сім років Михайло Шишман загинув на полі битви. Стефан Урош III, дядько Івана Стефана та брат Анни Неди, спробував приєднати болгарські території то своєї держави, але наштовхнувся на опір місцевого населення. Через це він був змушений допомогти здобути трон своєму небожу. Івана Стефана було проголошено правителем Болгарії.

Візантійський імператор Андронік III Палеолог, в свою чергу, став намагатися повернути болгарський престол власній сестрі, удовиці Михайла Шишмана, Феодорі та її дітям. Він почав війну із Болгарією, в результаті якої Іван Стефан змушений був втікати до Сербії. Болгарським царем став його кузен Іван Александр. Після того як Сербія уклала мир із Іваном Александром, Іван Стефан з матір'ю переселилися до Дубровника.

Помер він, ймовірно, в Неаполі 1343 року.

Родинне дерево[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

• Андреев, Й., „Българските ханове и царе“, В. Търново, 2004, стр. 266
• Бурмов, Ал., „История на България през времето на Шишмановци“
• Иванов, Й. „Български старини из Македония“, София 1970 г., стр. 132-134
• John V.A. Fine, Jr., The Late Medieval Balkans, A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest, Ann Arbor (1987)
• Dimitrina Aslanian Histoire de la Bulgarie, de l'antiquité à nos jours Trimontium, 2004 ISBN 2-9519946-1-3.
• Detlev Schwennicke, Europäische Stammtafeln Band II (1984)Tafel 172

п о р Правителі Болгарії Велика Булгарія (632-668) Кубрат • Батбаян Перше Болгарське царство (681-1018) Аспарух • Тервел • Кормесій • Севар • Кормісош • Винех • Телец • Сабін • Умор • Токту • Паган • Телериг • Кардам • Крум • Омуртаг • Маламир • Пресіан I • Борис I • Володимир Болгарський • Симеон I • Петро I • Борис II Західне Болгарське царство (970-1018) Роман • Самуїл • Гаврило Радомир • Іван Владислав • Пресіан II Друге Болгарське царство (1186-1396) Петро IV • Іван Асен I • Калоян • Боріл • Іван Асен II • Коломан I Асен • Михайло I Асен • Коломан II Асен • Міцо Асен • Костянтин I Асен • Івайло • Іван Асен III • Георгій I Тертер • Смілець • Чака • Феодор Святослав Тертер • Георгій II Тертер • Михайло I Шишман • Іван Стефан • Іван Александр • Іван Шишман • Іван Срацимір • Костянтин II Асен Третє Болгарське царство (1878-1946) Олександр I • Фердинанд I • Борис III • Симеон II Народна Республіка Болгарія (1946-1990) Георгій Димитров • Вилко Червенков • Тодор Живков • Петро Младенов Республіка Болгарія Желю Желев • Петар Стоянов • Георгій Пирванов • Росен Плевнелієв • Румен Радев