Коссак Іван Йосипович
| Іван Коссак | |
|---|---|
 Поручник (обер-лейтенант) Сотник | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 11 вересня 1876 Дрогобич, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорська імперія |
| Смерть | 15 січня 1927 (50 років) Київ |
| Громадянство | .svg){kind=small} →  ЗУНР |
| Alma Mater | ЛНУ ім. І. Франка |
| Військова служба | |
| Приналежність | → ЗУНР |
| Рід військ |  УСС |
| Командування | |
| 10-а сотня УСС | |
| Нагороди та відзнаки | |
 | |
Іван Йосипович Коссак (11 вересня 1876, Дрогобич — 15 січня 1927, Київ) — український військовий і громадський діяч, сотник Легіону Українських Січових Стрільців. Брат Гриця та Василя Коссаків.[1]
Життєпис[ред. | ред. код]
До І-ї світової[ред. | ред. код]
Народився 11 вересня 1876 року в Дрогобичі, в родині Коссаків гербу Кос[2]. Закінчив Львівський університет[1]. У Чорткові — професор учительської семінарії, голова філій товариств «Сокіл» (області Чортків), «Сільський господар», директор кредитового товариства «Народний Дім», засновник української приватної гімназії, органзітор відділу «Пласту».
Перша світова[ред. | ред. код]
Українські добровольці, відібрані у Стрию, після складання присяги вирушили до Закарпаття для організаційного оформлення та військового вишколу. Там, у селах Горонда та Страбичово поблизу Мукачева, 7 вересня 1914 року леґіон Українських Січових Стрільців було розділено на два з половиною курені (батальйони). Кожен курінь складався з чотирьох сотень, кожна сотня — з чотирьох чот (взводів). І-й курінь очолив Михайло Волошин, сотні — Василь Дідушок, Роман Дудинський, Осип Будзиновський і Никифор Гірняк, якого через хворобу згодом заміняли Володимир Сроковський та Ераст Коник. II-м куренем командував Гриць Коссак, сотнями — Сень Ґорук, Осип Семенюк, Михайло Баран, Осип Букшований. У III-му півкурені командантом був отаман Степан Шухевич, сотниками — Дмитро Вітовський та Теодор Рожанківський, якого 9 вересня замінив Іван Коссак.
18 жовтня півкурінь отамана С. Шухевича дійшов до Борислава, Дрогобича та Нагуєвичів. Сотня І. Коссака розпочала бій під Сільцем з трьома сотнями росіян і 20 жовтня здобула Дрогобич, а сотня Дудинського увійшла 21 жовтня до Стрия. В бою з гренадерськими частинами вона втратила половину вояків, але утримувала позиції, тоді як австрійські відділи їх залишили. Одночасно сотні І. Коссака, О. Букшованого та М. Барана стримують наступ росіян в околицях Синевідська.[3]
Після боїв під Тухолькою 25 листопада 1914 року, коли завдяки стрільцям на декілька днів було зупинено російський наступ, сотник УСС Іван Коссак — писав 1 грудня 1914 року у своєму листі до члена Української Бойової Управи професора Івана Боберського:
Стрільці — се без пересади цвіт нації, Добули слави — гідно заробили на сю славу і пошану. Хоть воєнне життя прямо страшне — радію, що в наших січових рядах — тих, що тут на полі бою кровцю молоду проливають, витворився гарний і милий настрій, гармонія, якої давніше не було. Се вже не діти, се правдиві потомки славного Запорожжя, се правдиві лицарі–вояки, а генерали не мають слів признання для їх геройських подвигів.
Участь у Визвольних змаганнях, в УСРР[ред. | ред. код]
Під час українсько-польської війни 1918—1919 років як сотник УГА воював на Тернопільщині. Від середини 1919 року — військовий аташе УНР в Західноукраїнському товаристві ліги Націй у Римі. Після невдачі тодішнього етапу Визвольних змагань переїхав до УСРР.
Помер «несподівано» на квартирі Михайла Грушевського.[4]
Цікавий факт[ред. | ред. код]
Іван Коссак автор спогадів про Івана Франка — «Іван Франко та його брати».[5]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Кравчук, Трофим'як... — С. 192.
- ↑ Дещо про походження Юліяна Коссака. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 31 березня 2019.
- ↑ Іван Йосипович Коссак. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 21 червня 2022.
- ↑ Кравчук, Трофим'як... — С. 193.
- ↑ Коссак І. Іван Франко та його брати // Спогади про Івана Франка / Упоряд., вступ. сл., прим. М. І. Гнатюка. — 2-ге вид., доп., перероб. — Львів : Каменяр, 2011. — С. 63-73.
Джерела[ред. | ред. код]
- Думін О. Історія лєґіону Українських Січових Стрільців. 1914-1918 з 99 світлинами і 23 схемами. — Львів : Видавнича кооператива «Червона калина», 1936. — С. 30,45,59,74,80-82,85,92,155,281,283,309.
- Думін О. Історія лєґіону Українських Січових Стрільців. 1914-1918 // Дзвін. — 1991. — № 12. — С. 104.
- Кравчук М., Трофим'як Б. Коссак Іван Йосипович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 192—193. — ISBN 966-528-199-2.
Посилання[ред. | ред. код]
- М. Лазарович, Н. Лазарович Машерують наші добровольці… [Архівовано 6 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Документи визвольних змагань: автобіографія сотника Івана Коссака [Архівовано 6 березня 2019 у Wayback Machine.]
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
