Іваньківська волость

Іваньківська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Уманського повіту Київської губернії з центром у селі Іваньки.

Станом на 1886 рік складалася з 14 поселень, 10 сільських громад. Населення — 9437 осіб (4656 чоловічої статі та 4781 — жіночої), 1363 дворових господарств^[1].

Основні поселення волості:

• Іваньки — колишнє власницьке село при річці Кищиха за 36 верст від повітового міста, 1382 особи, 222 двори, православна церква, єврейський молитовний будинок, 2 постоялих будинки, водяний млин, 5 лавок, базари по четвергах, водяний млин. За 2 версти — цегельний, винокурний і бурякоцукровий завод із лікарнею, постоялим будинком і водяним млином. За 4 версти — лісова контора. За 10 верст — 3 ливарних, солодовий і пивоварний заводи з постоялим будинком.
• Березівка — колишнє власницьке село при річці Угорський Тікич, 827 осіб, 160 дворів, православна церква, школа, 2 водяних млини.
• Крачківка — колишнє власницьке село, 987 осіб, 134 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний і 2 вітряних млини, винокурний завод.
• Паланочка — колишнє власницьке село, 868 осіб, 143 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, вітряний млин.
• Полківниче — колишнє власницьке село, 1000 осіб, 168 дворів, православна церква, школа.
• Попівка — колишнє власницьке село, 721 особа, 116 дворів, школа, водяний млин.
• Харківка (Митківка) — колишнє власницьке село при річці Кищиха, 1011 осіб, 187 дворів, православна церква, постоялий будинок, лавка, водяний і вітряний млини.
• Янківка — колишнє власницьке село, 704 особи, 129 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, 3 вітряних млини.

Старшинами волості були:

• 1909—1910 роках — Григорій Герасимович Кривошея^[2],^[3];
• 1912 року — Аникій Васильович Руденко^[4];
• 1913 року — Герасим Іванович Мороз^[5];
• 1915 року — Нікандр Йосипович Вара^[6].

Джерела[ред. | ред. код]

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)

Посилання[ред. | ред. код]

Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Нормативний контроль GKG: /g/12h2t8mg0

п о р Уманський повіт Повітове місто Умань Міста та містечка Буки • Букська Антонівка • Дубове • Покотилівка • Тальне • Шаулиха Волості Бабанська • Войтівська • Іваньківська • Кузьминська • Ладижинська • Ліщинівська (Верхняцька) • Маньківська • Мошурівська • Оксанинська • Орадівська (Христинівська) • Підвисоцька • Помийницька (Краснопільська) • Посухівська • Русалівська (Багвянська) • Тальнівська • Тальянська • Торговицька • Уманська • Хижнянська • Шаулиська Основні поселення (від 900 мешканців на 1859 рік) Антонова • Бабани • Багва • Верхнячка • Вишнопіль • Войтівка • Зелений Ріг • Глибочок • Гордашівка • Городецьке • Городниця • Громи • Дзензелівка • Дмитрівки • Добра • Доброводи • Зелений Ріг • Зеленьків • Кам'янече • Кищенці • Колодисте • Корсунка • Косенівка • Кочержинці • Кривець • Кузьмина Гребля • Ладижинка • Легедзине • Майданецьке • Маньківка • Молодецьке • Мошурів • Небелівка • Нерубайка • Нестерівка • Нова Гребля • Обігов • Оксанина • Онуфріївка • Орадівка • Павлівка • Паланка • Папужинці • Перегонівка • Підвисоке • Подібна • Полянецьке • Помойник • Псярівка • Рижавка • Ризине • Роги • Розсішки • Романівка • Ропотуха • Рубаний Міст • Русалівка • Свердликове • Сичівка • Соколівка • Старі Бабани • Сушківка • Тальянки • Танське • Текуча • Торговиця • Циберманівка • Хижня • Христинівка • Шукайвода • Черповоди • Чорна Кам'янка