Єфименко Роман Федорович

Єфименко Роман Федорович
Народження 13 листопада 1916(1916-11-13)
Клепали, Путивльський повіт, Курська губернія, Російська імперія
Смерть 3 лютого 1996(1996-02-03) (79 років)
  Донецьк, Україна
Країна  СРСР
 Україна
Жанр портрет
Діяльність художник
Член Спілка радянських художників України
Діти Єфименко Віктор Романович
Учасник німецько-радянська війна

Роман Федорович Єфи́менко (13 листопада 1916, Клепали — 3 лютого 1996, Донецьк) — український графік; член Спілки радянських художників України з 1966 року. Батько художника Віктора Єфименка.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 13 листопада 1916 року в селі Клепалах (нині Конотопський район Сумської області, Україна). Брав участь у німецько-радянській війні. У 1942 році потрапив у полон, відправлений до Німеччини, де перебував у концтаборах Вевельсбузі та Бухенвальді. Брав участь у підпільному комітетіту опору.

З 1947 року працював у видавництві «Донбас» у Донецьку. Мешкаву Донецьку в будинку на вултці Єленівській № 11. Помер в Донецьку 3 лютого 1996 року.

Творчість[ред. | ред. код]

Працював в галузі станкової, книжкової графіки, малював плакати і політичні карикатури. Серед робіт:

графіка
  • серія «Бухенвальдський цикл» (1944—1945, вугілля, крейда);
  • «Портрет Ернста Тельмана» (1944, вугілля, крейда);
  • серія «З фронтового альбому» (1947, картон);
  • «Сонячний день» (1948, туш);
  • «В окупації» (1949, картон);
  • «Портрет творців вугільного комбайна Олександра Сукача і Володимира Хоріна» (1952, пастель);
  • «Портрет знатного шахтаря Стеценка» (1955, пастель);
  • «Автопортрет» (1958);
  • «Будівництво комсомольської домни» (1960, кольорова ліногравюра);
  • «Відлига» (1960);
  • «Вечір» (1965);
  • «Перший сніг» (1966, ліногравюра)
  • «Письменник Ілля Гонімов» (1966);
  • «Ранок на Донецькому металургійному» (1967, ліногравюра);
  • «Буде буря» (1967, пастель; Донецький художній музей);
  • «Портрет Фелікса Дзержинського» (1968, ліногравюра);
  • «Руйнація» (1969, темпера);
  • «Олексій Максимович Горький» (1970, ліногравюра);
  • «Повернення в табір» (1980);
  • «Співаючі коні» (1980);
  • «Кожному своє» (1981);
  • «Вечірня перевірка» (1981);
  • «Автопортрет» (1982);
  • «Силуети старої Риґи» (1983).
ілюстрації та оформлення до книг
  • «Про Донбас» Миколи Упеника (1953);
  • «Вибране» Бориса Горбатова (1953);
  • «Повість про суворого друга» Леоніда Жарикова (1955);
  • «Виховання мужності» Миколи Власова (1959);
  • «Людина шукає дорогу» М. В. Лангмана (1960);
  • нариси, спогади, документи в'язнів Бухенвальда «Полум'я гніву» (1965);
  • «Шахтарчук» Іллі Гонімова (1966).
плакати
  • «Алкоголізм завдає шкоди здоров'ю. Зловживання алкоголем веде до передчасного старіння, до передчасної інвалідності і смерті …» (1954);
  • «П'ятирічний план вуглевидобутку виконаємо достроково!» (1956);
  • «Люба Чубенко» (1965);
  • «Люди, пам'ятайте!» (1970).

Брав участь у обласних виставках з 1949 року, всеукраїнських та всесоюзних — з 1960 року, зарубіжних — з 1975 року. Персональні виставки відбулися у Донецьку у 1986 та 1992 роках, Бурині у 1987 році, Макіївці у 1990 році, Торезі у 1997 році.

Передав Буринському краєзнавчому музею ескізи, виконані в Бухенвальді.

Література[ред. | ред. код]