Єрмолаєв Артур Вадимович

Артур Вадимович Єрмолаєв
Народився 23 серпня 1990(1990-08-23) (33 роки)
Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Діяльність Президент Федерації кіберспорту України
Батько Єрмолаєв Вадим Володимирович

Арт́ур Вад́имович Єрмол́аєв (нар. 23 серпня 1990, м. Дніпро, Україна) — президент Федерації кіберспорту України[1], бізнесмен, власник та інвестор організації Windigo.[2]

Життєпис[ред. | ред. код]

Артур Єрмолаєв народився 23 серпня 1990 року в м. Дніпропетровськ (нині — Дніпро).

Освіта[ред. | ред. код]

Закінчив Leighton Park School (Англія).[3]

У 2012 році закінчив навчання у Лондонському університеті Royal Holloway, де здобув вищу освіту за спеціальністю «Міжнародний бізнес і менеджмент».[3]

Кар'єра[ред. | ред. код]

З 2010 до 2011 рік працював на посаді комерційного директора компанії «Лунапак», яка виробляє упаковку і рекламну поліграфію.[3]

З 2011 по 2014 рік працював в «АКТАБАНК», спочатку на посаді менеджера по кредитним проектам, а з 2012 року — на посаді заступника керівника з корпоративного бізнесу.

З 2014 по 2017 рік працював в «Версобанку» в якості віце-президента (2014—2016) і члена правління (2016—2017).

Кіберспорт[ред. | ред. код]

У 2017 році заснував кіберспортивну організацію Windigo Gaming.[4]

У 2018 році команда посіла перше місце на Чемпіонаті світу з кіберспорту в Китаї (WESG 2018 World Finals).[5] Українська команда також входить в топ-20 команд світу з CS: GO.[6]

У 2018 році Артур Єрмолаєв став інвестором на засновником кіберарени Windigo Arena в Дніпрі, яка вважається однією з найкращих в Європі.[7][8]

У 2018 році став співзасновником та першим президентом Федерації кіберспорту України (UESF).[9] Це громадська організація, що має 21 представництво в регіонах України, та об'єднує низку відомих українських кіберспортсменів, зокрема Єгор «markeloff» Маркелов, Арсеній «ceh9» Триноженко, Олексій «xaoc» Кучеров, Кирило «ANGE1» Карасьов.[1] За час існування Федерації було проведено більше 90 подій і розіграно призів на загальну суму 1 мільйон гривень.[6]

У 2019 році UESF організували перший Чемпіонат України з кіберспорту з призовим фондом 1 мільйон гривень.[10]

У липні 2018 року з ініціативи Федерації кіберспорту та при підтримці ПриватБанку і компанії Visa в Україні почався випуск спеціальних платіжних карт для геймерів.[11]

Сім'я[ред. | ред. код]

Одружений. Виховує доньку.[3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б 🖱️ Кіберспортивні федерації України: як розвивається esports на національному рівні. Na chasi. 7 червня 2019. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 12 вересня 2019.
  2. В Днепре определяли лучших киберспортсменов: победители пройдут на Чемпионат Украины. Most-Dnepr.info. Процитовано 12 вересня 2019.
  3. а б в г Ермолаев Артур. LIGA. Архів оригіналу за 20 вересня 2019. Процитовано 12 вересня 2019.
  4. Максим Беднарский, Windigo Gaming: «Киберспорт способен создать новый культурный слой в Украине». AIN.UA (ru-RU) . 11 квітня 2018. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 12 вересня 2019.
  5. Ampoloquio, Ray Ian (17 березня 2019). Windigo beats AGO to Win WESG 2018 Global Finals. eSportsRanks (брит.). Архів оригіналу за 4 липня 2019. Процитовано 12 вересня 2019.
  6. а б Президент UESF Артур Ермолаев поделится способами популяризации киберспорта в Украине | eSPORTconf Ukraine 2019. esportconf.com.ua (рос.). Архів оригіналу за 20 вересня 2019. Процитовано 12 вересня 2019.
  7. В Днепре Артур Ермолаев открыл лучшую киберспортивную арену в Европе. dp.informator.ua (ru-RU) . Архів оригіналу за 29 липня 2019. Процитовано 12 вересня 2019.
  8. Киберспорт: сколько зарабатывает киберспортсмен в Украине? - LoginCasino. logincasino.com (рос.). Архів оригіналу за 14 липня 2019. Процитовано 12 вересня 2019.
  9. В Україні з'явилася Федерація кіберспорту. www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 4 липня 2019. Процитовано 12 вересня 2019.
  10. В Украине проходит первый Чемпионат по киберспорту: призовой фонд - 1 млн грн. Most-Dnepr.info. Процитовано 12 вересня 2019.
  11. В Украине будут выпускать платежные карты для геймеров. delo.ua (рос.). Архів оригіналу за 12 липня 2019. Процитовано 12 вересня 2019.