Єлизавета Шварцбург-Рудольштадтська

Єлизавета Шварцбург-Рудольштадтська
нім. Elisabeth von Schwarzburg-Rudolstadt
Єлизавета Шварцбург-Рудольштадтська
Єлизавета Шварцбург-Рудольштадтська
Портрет принцеси Єлизавети пензля Йозефа Карла Штілера, близько 1852 року, Детмольдський замок
3-а княгиня-консорт Ліппе
Початок правління:17 квітня 1852
Кінець правління:8 грудня 1875
Попередник:Емілія Шварцбург-Зондерсгаузенська
Наступник:Софія Баденська
Дата народження:1 жовтня 1833(1833-10-01)
Місце народження:Рудольштадт, Шварцбург-Рудольштадт
Дата смерті:27 листопада 1896(1896-11-27) (63 роки)
Місце смерті:Детмольд, князівство Ліппе, Німецька імперія
Чоловік:Леопольд III
Діти:не було
Династія:Шварцбурги, Ліппе
Батько:Альберт Шварцбург-Рудольштадтський
Мати:Августа Луїза Зольмс-Браунфельсська
Нагороди:
Орден Терезії

Єлизавета Шварцбург-Рудольштадтська (нім. Elisabeth von Schwarzburg-Rudolstadt, 1 жовтня 1833 — 27 листопада 1896) — принцеса Шварцбург-Рудольштадтська з дому Шварцбургів, донька князя Шварцбург-Рудольштадту Альберта та принцеси Августи Луїзи Зольмс-Браунфельсської, дружина князя Ліппе Леопольда III.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилась 1 жовтня 1833 року в Рудольштадті. Була другою дитиною та єдиною донькою принца Шварцбург-Рудольштадтського Альберта та його дружини Августи Луїзи Зольмс-Браунфельсської. Мала молодших братів Георга та Ернста Генріха, старший — помер немовлям до її народження. Дядько принцеси з батьківського боку Фрідріх Ґюнтер був князем Шварцбург-Рудольштадту, а бабуся по материнській лінії у 1837 році стала королевою-консортом Ганноверу.

Світлина принцеси Єлизавети

Малюванню дівчинку навчав Ріхард Шинцель, який згодом, у 1857 році, був призначений придворним художником[1].

У 18-річному віці Єлизавета стала дружиною 30-річного князя Ліппе Леопольда III. Весілля відбулося 17 квітня 1752 року в Рудольштадті. Нареченого змальовували як високого білявого блакитноокого юнака, який відзначався привітністю та доброзичливістю; наречену — як чарівну дівчину[2] Оселилися молодята в Детмольді.[3].

Шлюб виявився бездітним. Втім, Леопольд, який дуже любив дітей, запрошував багато малечі щороку на Різдво до Детмольдського замку.

У 1865 році у місті Бломберг княгиня заснувала дитячий заклад «Elisabeth-Anstalt»[4][5].

Чоловік Єлизавети помер досить молодим у грудні 1875 року від інсульту, передавши престол молодшому братові Вольдемару. Сама вона пішла з життя за часів регентства Адольфа Шаумбург-Ліппського при князеві Александрові, 27 листопада 1896 року. Була похована, згідно з її бажанням[3], у міській церкві святого Андрія в Рудольштадті[6].

Генеалогія

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Ріхард Шинцель [1] (нім.)
  2. ↑ Єлизавета Шварцбург-Рудольштадтська [2] [Архівовано 7 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
  3. ↑ а б Портрет принцеси Єлизавети Шварцбург-Рудольштадтської [3] (нім.)
  4. ↑ Hausinschriften in Blomberg. Schulstraße 9. [4] [Архівовано 13 червня 2021 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Бломберг [5] (нім.)
  6. ↑ Церква святого Андрія в Рудольштадті [6] [Архівовано 28 лютого 2021 у Wayback Machine.] (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Єлизавета_Шварцбург-Рудольштадтська&oldid=44870345