Єва

Єва (івр. חַוָּה‎)

«Єва»
диптих роботи Адам і Єва Дюрера
Стать: жіноча
Період життя: 1 р. — після 234 р. від Створення світу
В інших культурах: араб. حواء
Місцевість: Едем
Заняття: народження дітей
Походження: створена Богом з «ребра Адама»

Згадки:

Буття 2:22 — 5:4
Батько: не було
Мати: не було
Діти: Каїн, Авель, Сиф, та інші сини і дочки
Місце поховання: Печера Махпела або Могила Єви
Повязані поняття: Едемський сад | Дерево пізнання Добра і Зла | Дерево Життя | Заборонений плід | Первородний гріх
Повязані події: Створення людини | Гріхопадіння | Вигнання з раю
Характерні риси: друга людина, перша жінка

Є́ва (через грец. Εὕα від івр. חַוָּה‎, Хавва́[1]) — в авраамічних релігіях перша жінка, дружина Адама, мати роду людського.

Створена Богом з частини тіла першого чоловіка Адама (традиційно вважається, що ребра) для допомоги йому в догляданні Едему та започаткування людства. Порушивши заборону їсти плоди з Дерева пізнання добра і зла, вчинила першородний гріх і переконала Адама повторити те саме. Разом з Адамом була вигнана з Едему та народила синів і дочок, нащадки яких заселили світ. За своє гріхопадіння була покарана тим, що вона і всі наступні жінки отримали підлегле до чоловіка становище, а пологи в них відбуваються болісно.

У Старому Заповіті[ред. | ред. код]

Походження[ред. | ред. код]

У Книзі Буття розповідається як Бог, створивши Адама, постановив, що людині недобре бути самій. Тому Бог вирішив створити для Адама «поміч, подібну до нього»[2]. Бог приспав Адама та взяв у нього частину тіла («цела», צֶלַע, традиційно тлумачиться як «ребро»), з якої створив жінку[3]. Адам дав Єві два імені: перше з них — «чоловікова», бо створена з частини чоловіка[4]. Друге ім'я, Єва (дослівно «подателька життя»), було дане після гріхопадіння і вказує на її роль в розмноженні людей на землі[5].

Гріхопадіння[ред. | ред. код]

Адам і Єва жили в Едемі, не маючи турбот. Їм було дозволено харчуватися всіма плодами, що зростали в Едемі, за винятком плоду Дерева пізнання добра і зла. Змій спокусив Єву скуштувати плід, запевнивши, що від нього Адам і Єва стануть «як Боги». Скуштувавши плід, Єва дала його Адаму[6]. Першим з добра і зла Адам з Євою пізнали, що є голі, тому виготовили собі одяг з листя. Коли до них з'явився Бог, вони сховалися від Нього, соромлячись голизни. Бог зажадав аби люди з'явились Йому та пояснили навіщо порушили заборону. Адам став звинувачувати Єву в тому, що вона спокусила його, а Єва — Змія[7].

За вчинення першородного гріха Адама з Євою було вигнано з Едему і відтепер вони мусили добувати харчі тяжкою працею[8]. Єву на додаток було покарано тим, що дітей вона народжуватиме в муках, а також буде підлеглою Адаму[9]. Змія ж було покарано тим, що він став найницішим з усіх істот і відтепер Єва з її нащадками будуть ворогами Змія[10].

Єва стала матір'ю синів Каїна, Авеля, Сифа та кількох дочок[11]. Моральні недоліки батьків успадкували й нащадки перших людей[12].

В євангельських текстах[ред. | ред. код]

Єва двічі згадується в Новому Заповіті. У посланні до Тимофія апостол Павло говорить про неї у зв'язку з питанням, чи можуть жінки бути вчителями. На його думку, жінкам не належить навчати чоловіка чи панувати над ним, оскільки Єва створена після Адама і перша згрішила[13]. Також згадує її в посланні коритянам, порівнюючи їх із Євою, що ті можуть піддатись обману[14].

Родовід від Адама і Єви до Ноя[ред. | ред. код]

 
 
 
 
 
 
 
 
Адам
 
Єва
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Каїн
 
 
 
Авель
 
 
 
Сет
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Енох
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Енош
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ірад
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Кенан
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Мехуяїл
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Малелеїл
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Метушаїл
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Яред
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ада
 
Ламех
 
 
 
Цілла
 
 
 
Енох
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Явал
 
Ювал
 
Тувалкаїн
 
Наама
 
Мафусаїл
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ламех
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ной
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Сим
 
Хам
 
Яфет

У мистецтві[ред. | ред. код]

Адам і Єва на картині Мабюза
Єва на картині Панталеона Шиндлера

Іконографія[ред. | ред. код]

Традиційно Єва, як і Адам, зображається оголеною, лише з прикритим рослиною лобком. Найраніше зображення Адама разом з Євою в християнському мистецтві наявне в катакомбах Сан-Дженнаро в Неаполі й датується III ст. Основний сюжет про перших людей — Адам і Єва стоять біля Дерева пізнання добра і зла, обвитого Змієм.

Ікони з житіями ілюструють історію перших людей зазвичай в такому порядку: створення Адама — заповідь не їсти плоду Дерева пізнання добра і зла — називання Адамом тварин — створення Єви — гріхопадіння (може включати сцени спокуси Єви Змієм — скуштування плоду й передачі його Адаму), викриття Богом непослуху перших людей — засудження їх Богом — зодягнення їх в одяг зі шкур — вигнання з Едему. Подібне зображення подій на іконах відоме з VI століття.

У візантійських іконах, що поміщаються обабіч сцени розп'яття Христа, воскреслі Адам і Єва піднімаються з домовин. Іноді (у сценах зішестя Христа в Пекло аби забрати душі праведників) Єва зображається в червоній сукні та в мафорії[15].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Єва // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. Буття 2:18
  3. Буття 2:21
  4. Буття 2:24
  5. Буття 3:20
  6. Буття 3:1-6
  7. Буття 3:7-13
  8. Буття 3:17-24
  9. Буття 3:16
  10. Буття 3:14-15
  11. Буття 4:1-2,25; 5:4
  12. Буття 4:7
  13. Перше послання до Тимофія 2:10-13
  14. Друге послання коритянам 11:3
  15. АДАМ. www.pravenc.ru. Архів оригіналу за 28 квітня 2020. Процитовано 14 квітня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]