Файл:Saint Ephraimof bishop of Pereyeslav.jpg

Українська: Єфре́м Переясла́вський ( XI ст. — 1105, Переяслав) — церковний діяч, святий 11-12 століть, єпископ Переяслава, пізніше Київський митрополит. Був єпископом Переяславський. 1089 року освятив церкву св. Михайла (Переяславського). Ініціатор та надхненик будівництва багатьох церков та монастирів. Після смерти Івана III на митрополичий престіл обирають Переяславського єпископа Єфрема. Був другим після Святого Іларіона українцем на митрополичій кафедрі. Римська орієнтація проявилася тоді в українській Церкві знаменним кроком — заведенням в 1090-тих роках суто латинського свята — перенесення мощів св. Миколи (теплий Микола), незнаного ні в одній східній Церкві, крім київської. Переклав для Феодосія Печерського Студійський монастирський устав. 1096 року Митрополит Єфрем дав Суздальському монастирю церкву св. Дмитрія з селами. Помер 28 січня 1096 (1105) року. Спочатку був похований у переяславській Михайлівській кафедральній церкві, згодом як святий перенесений до Ближніх печер. Історичні літописи свідчать, що він — фундатор лікарняної справи на Русі XI—XII століть. Єфрем першим розробив монастирський статут, виходячи з положень якого будував громадські лазні, безкоштовні лікарні для бідних і мандрівників, стаціонарні відділення для важкохворих. У Переяславі, куди його було призначено єпископом, «Єфрем заложи строение банное и врачеве», що підтверджує Никонівський літопис. Ціла мережа лікувальних закладів існувала при монастирях на принципах християнського милосердя і протягом семи століть служила людям. Із благословення батьків церкви і міста, Переяслав-Хмельницька ЦРЛ носить ім'я святого Єфрема, а в центрі медмістечкака нащадків зустрічає в білокам'яному вбранні пам'ятника і осяює хресним знаменням він сам. «Не сотвори зла, не придет зло к тебе», — висічено на скульптурі.