Липська вулиця

Липська вулиця
Київ
Місцевість Липки
Район Печерський
Назва на честь Липової алеї
Колишні назви
Катерининська, Рози Люксембурґ, Тюрінгерштрасе, Дойчештрасе
Загальні відомості
Протяжність 0,55 км
Координати початку 50°26′46″ пн. ш. 30°32′16″ сх. д. / 50.446222° пн. ш. 30.537972° сх. д. / 50.446222; 30.537972Координати: 50°26′46″ пн. ш. 30°32′16″ сх. д. / 50.446222° пн. ш. 30.537972° сх. д. / 50.446222; 30.537972
Координати кінця 50°26′34″ пн. ш. 30°32′00″ сх. д. / 50.44278° пн. ш. 30.53333° сх. д. / 50.44278; 30.53333
поштові індекси 01021, 01601
Транспорт
Найближчі станції метро  «Арсенальна»
 «Майдан Незалежності»
 «Хрещатик»
Автобуси А 24, 62
Рух двобічний
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Пам'ятники Дмитру Мануільському, Пилипу Орлику
Державні установи Державна судова адміністрація України[1]
Заклади культури Київський театр юного глядача на Липках[2]
Парки бульвар від Інститутської вулиці до вулиці Пилипа Орлика
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 10901
У проєкті OpenStreetMap r372923
Мапа
Мапа
CMNS: Липська вулиця у Вікісховищі

Ли́пська ву́лиця — вулиця у Печерському районі міста Києва, місцевість Липки. Пролягає від вулиці Михайла Грушевського до вулиці Пилипа Орлика.

Прилучаються Інститутська вулиця і Липський провулок.

Історія

[ред. | ред. код]

Вулиця виникла на початку XIX століття під назвою Кловська (від урочища Клов). У 1830-х перейменована на Липську (від липової алеї, що проходила через виноградний та шовковичний сади. Сад і алею насаджено у XVIII столітті, вирубано у 1826 за наказом київського військового губернатора через відведення місцевості під нову забудову).

З 1869 [3] носила назву Катерининська вулиця (на честь російської імператриці Катерини ІІ). З 1919 року — вулиця Рози Люксембург[4][5], на честь діячки німецького та міжнародного робітничого руху Рози Люксембург (назву підтверджено після війни у 1944[6]). Під час німецької окупації міста у 19411943Тюрінгерштрасе (нім. Thüringer Str., укр. Тюринзька) та Дойчештрасе (нім. Deutsche Str., укр. Німецька)[7]. Сучасна назва — з 1993[8].

Особи, пов'язані з Липською вулицею

[ред. | ред. код]

Між сучасними будинками № 9 та № 15 знаходилася садиба Х. Бунге, відомого київського лікаря. Його онук, М. Х. Бунге, у 18501880 роках обіймав посаду ректора Київського університету, згодом був міністром фінансів Російської імперії. Перед 1-ю світовою війною садиба належала М. А. Бунге, племіннику М. Х. Бунге, професору Київського університету. Також на Липській вулиці розташовувалися садиби київського цивільного губернатора, генерала М. Раєвського, графині Н. Уварової.

У будинку № 2 мешкали діячі УРСР В. П. Затонський та Д. С. Коротченко, у будинку № 12/5 мешкав С. А. Ковпак.

Будівлі і заклади

[ред. | ред. код]

Державні установи

[ред. | ред. код]

Наукові заклади

[ред. | ред. код]

Особняки

[ред. | ред. код]
  • Особняк Миколи Леопардова, 1875 рік (№ 10)
  • Садиба Уварової, 1912-1914 (№ 16)
  • Училище Миколи Бунге, 1904 рік (№ 18/5)

Театри

[ред. | ред. код]

Готелі

[ред. | ред. код]
  • Готель «Національний»[9] (№ 5)

Бібліотеки

[ред. | ред. код]

Пам'ятки історії та архітектури

[ред. | ред. код]
Зображення Дошка Найменування пам'ятки Датування Місцезнаходження Охоронний №
Будинок, в якому у 1960–1967 роках мешкав С. А. Ковпак 1930-ті вул. Липська, 12/5
Особняк сім'ї Івенсен 1883 вул. Липська, 2/22 387
Особняк Маркуса Закса 1896 вул. Липська, 4 176
Особняк графині Уварової 1912 вул. Липська, 16 97-Ки

Меморіальні та анотаційні дошки

[ред. | ред. код]
Зображення Кому присвячено Адреса Дата встановлення
Розі Люксембурґ, демонтовано 2016 року вул. Липська, 19/7 1965
Ковпаку Сидору Артемовичу; на будинку де він жив в 1960–1967 роках; бронза, барельєф; скульптор В. В. Сухенко, архітектор С. П. Тутученко вул. Липська, 12/5 1980

Зображення

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Офіційний вебсайт. Архів оригіналу за 8 лютого 2004. Процитовано 28 лютого 2011.
  2. Вебсайт театру. Архів оригіналу за 7 травня 2017. Процитовано 28 лютого 2011.
  3. Часть оффиціальная [ О наименованіи нѣкоторыхъ улицъ и площадей въ Кіевѣ ] // Кіевлянинъ. — 1869. — № 95. — 14 августа. — С. 1–2. (рос. дореф.) [Архівовано з першоджерела 15 березня 2013.]
  4. От Киевского Исполкома. Приказ коллегии городского хозяйства // Вісти / Известия. — 1919. — № 29. — 23 марта. — С. 4. (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.]
  5. Переименование улиц // Известия / Вісти. — 1920. — № 13. — 4 января. — С. 4. (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.]
  6. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
  7. Себта Т. Топонімічні перейменування в окупованому Києві [Архівовано 9 серпня 2014 у Wayback Machine.] // Київ і кияни. Матеріали щорічної науково-практичної конференції (Музей історії міста Києва). — К.: Кий, 2010. — Вип. 10. — С. 195–213.
  8. Розпорядження Київської міської ради народних депутатів та Київської міської державної адміністрації від 2 лютого 1993 року № 16/116 «Про повернення вулицям історичних назв, перейменування парків культури та відпочинку, станцій метро» // Державний архів м. Києва. Ф. 1689. Оп. 1. Спр. 119, Арк. 207–212. [Архівовано з першоджерела 12 липня 2013.]
  9. Вебсайт готелю [Архівовано 23 січня 2011 у Wayback Machine.] (укр.) (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]