Білогірка

село Білогірка
Країна Україна Україна
Область Херсонська область
Район Бериславський район
Громада Великоолександрівська селищна громада
Основні дані
Засноване 1795
Населення 135
Площа 0,227 км²
Густота населення 594,71 осіб/км²
Поштовий індекс 74101[1]
Телефонний код +380 5532
Географічні дані
Географічні координати 47°12′00″ пн. ш. 33°08′19″ сх. д. / 47.20000° пн. ш. 33.13861° сх. д. / 47.20000; 33.13861Координати: 47°12′00″ пн. ш. 33°08′19″ сх. д. / 47.20000° пн. ш. 33.13861° сх. д. / 47.20000; 33.13861
Середня висота
над рівнем моря
43 м
Водойми р. Інгулець
Місцева влада
Адреса ради 74100, Херсонська обл., Бериславський р-н, смт Велика Олександрівка, вул. Свободи, 161
Староста Дорошенко Андрій Олексійович
Карта
Білогірка. Карта розташування: Україна
Білогірка
Білогірка
Білогірка. Карта розташування: Херсонська область
Білогірка
Білогірка
Мапа
Мапа

Білогі́рка — село в Україні, у Великоолександрівській селищній громаді Бериславського району Херсонської області. Населення становить 135 осіб.

Населення

[ред. | ред. код]

Мовний склад

[ред. | ред. код]

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Чисельність, осіб Доля
Українська 134 99,26 %
Інше 1 0,74 %
Разом 135 100,00 %

Історія

[ред. | ред. код]

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 726-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Херсонської області», увійшло до складу Великоолександрівської селищної громади[3].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Великоолександрівського району увійшло до складу Бериславського району[4].

18 серпня 2022 року Сергій Хлань повідомив про ліквідацію ударами ЗСУ складу техніки російських окупантів у Білогірці, того ж дня з'явилась інформація про звільнення Білогірки, але інформація так і не підтвердилася.

25 липня біля села загинув лейтенант десантно-штурмового підрозділу Ігор Дроздов, а 23 серпня — військовослужбовець ЗСУ Паленичка Владислав Васильович 1998 р.н під час танкового та артилерійського обстрілу.

10 вересня після важких боїв та роботи авіації російських окупантів, ЗСУ прорвали фронт і повернули під контроль село Білогірку.

12 вересня Генштаб ЗСУ повідомив про остаточне звільнення села від російських окупантів[5][6].

У результаті боїв село практично знищене — не залишилося неушкоджених будівель.

Після деокупації Білогірки селищна громада хотіла жити далі у своєму селі, на своїй землі і, заручившись підтримкою волонтерів з громадської організації «World foundation for Ukraine», розпочала проєкт відбудови.

Починаючи з листопада 2023 року, об’єднавши сили місцевого населення та отримавши підтримку зовнішніх донорів, було розпочато відбудову житлових будівель та відновлення інфраструктури у селі.

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

З південного-сходу та заходу села, на відстані від 0,5–4,8 км, розташовані 23 кургани висотою від 0,5 до 6,5 метрів[7]. Найбільший з них — курган заввишки до 6,5 м, діаметром біля 40 м, з півконусовидної форми насипом, знаходиться за 1,2 км на південному сході села[8].

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Довідник поштових індексів України. Херсонська область. Великоолександрівський район. Архів оригіналу за 1 червня 2017. Процитовано 12 лютого 2016.
  2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  3. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Херсонської області. Офіційний вебпортал парламенту України. Процитовано 7 жовтня 2022.
  4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. У ЗСУ назвали звільнені населені пункти в Херсонській області. inforesist.org/. Процитовано 12 вересня 2022.
  6. У ЗСУ підтвердили звільнення пʼяти населених пунктів на Херсонщині. Громадське радіо (укр.). Процитовано 12 вересня 2022.
  7. Археологія та стародавня історія Великоолександрівського району. Архів оригіналу за 2 червня 2018. Процитовано 4 червня 2018.
  8. Оленковський М. Велетенські кургани Херсонщини — національне надбання України: (проблеми охорони та туристичного використання) // Вісник Таврійської фундації (ОВУД): Вип. 10. - К.-Херсон: Просвіта, 2015. - С.68-77. Архів оригіналу за 10 липня 2017. Процитовано 12 березня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]